Найбільша країна-терорист планети продовжує закуповувати обладнання Starlink
Російські компанії регулярно купують обладнання Starlink. Це підтверджується новим розслідуванням, яке простежує ланцюжки постачання через офіційні декларації відповідності та митні документи.
Історія з російським використанням Starlink має одну рису: вона ніколи не зникає повністю і лише росте, отримуючи нові підтвердження. Час від часу з’являються нові докази, нові документи або нові відео з поля бою, які знову і знову повертають до простого факту — РФ має доступ до обладнання Starlink і продовжує його використовувати.
На початку січня 2026 року з’явився ще один такий фрагмент мозаїки. Аналітики Nordsint звернули увагу на, здавалося б, дрібну деталь — помилку в одній із російських декларацій відповідності. Але саме ця «помилка» дозволила відстежити конкретні моделі терміналів Starlink, які з’явились у російських офіційних реєстрах саме у минулому 2025 році.
Йдеться не про трофеї з поля бою і не про одиничні випадки. Декларації відповідності — це не сіра зона й не підпільний ринок. Це офіційна бюрократична процедура, яка фіксує сам факт наявності обладнання та його легалізації для використання на території РФ як країни. Іншими словами, Starlink у Росії з’являється не випадково і не «сам по собі».

Розслідування показує, що постачання відбуваються через третіх осіб та посередницькі юрисдикції. Формально — цивільне обладнання, формально — не військове призначення. Фактично ж це означає, що канали доступу до терміналів Starlink для РФ збережені й працюють.
На цьому тлі особливо показовим виглядає військовий контекст. Використання Starlink російською стороною у бойових умовах уже давно не є гіпотезою. З’являлися й відео, і польові підтвердження, і OSINT-дані, які вказують на застосування терміналів для зв’язку, передачі даних і координації — зокрема у зв’язці з безпілотними системами.
Саме тому висновок напрошується сам собою. Якщо РФ має стабільний доступ до обладнання Starlink, якщо це обладнання фіксується в офіційних документах, і якщо при цьому вже існують підтверджені приклади військового застосування, то ймовірність використання Starlink на російських дронах є не просто високою — вона логічно очікувана.
Більше того, ця проблема не обмежується Україною. Starlink — глобальна система. Там, де працює мережа і де є фізичний доступ до терміналів, потенційно можливе їх застосування незалежно від заявлених обмежень чи політичних позицій.
У сухому підсумку історія з «помилкою в декларації» знову підсвітила очевидну, але незручну реальність. Starlink, та інші подібні системи супутникового зв’язку, легко стають елементами інфраструктури подвійного призначення. І доки існує доступ до обладнання, воно може працювати не лише на тих, для кого її публічно позиціонують, а й на тих, хто вміє обходити формальні бар’єри.





