Starlink в Україні - нова історія захисту SatCom суверенітету

Україна впроваджує ефективні регуляторні заходи для захисту свого супутникового телекомунікаційного простору. Чи зросте суверенність та стійкість України в цій війні? Що очікує український SatCom?

Україна запровадила ряд обмежень у використанні супутникового зв’язку Starlink на своїй території. 29 січня новий Міністр Оборони України - Михайло Федоров анонсував офіційно свій запит до компанії SpaceX щодо вирішенню проблеми використання Starlink на російських дронах. SkyLinker вже неодноразово писав про проблему використання Starlink окупантами на території України та про неможливість блокування каналів закупівлі країною-агресором такого обладнання та послуг.

Призначений недавно на цю посаду, Михайло Федоров, довгий час вже був відомий як активний візіонер цифровізації українського уряду. Він, та його команда, також причетні до впровадження Starlink в Україні у 2022 році. Одне з його завдань на посаді Міністра Оборони стало між іншим вирішення проблеми ефективного, системного та масового використання противником супутникового зв’язку Starlink.

Хронологія подій

29 січня Михайло Федоров повідомив у мережі X що “команда Міністерства оборони негайно зв’язалася із SpaceX та запропонувала конкретні шляхи вирішення проблеми.”

Пізніше того ж дня він там же виразив вдячність “президенту SpaceX Гвінн Шотвелл та особисто Ілону Маску за швидку реакцію та негайний початок роботи над рішенням.”

Ілюстрація mod.gov.ua

30 січня близько 08:00 ранку в Україні почали фіксувати скарги українських користувачів про радикальне обмеження швидкості переміщення терміналів Starlink. На швидкості більше 90 км/г користувачі отримували повідомлення про перевищення ліміту швидкості для їх тарифного плану та доступ до зв’язку вимикався. Після значного зменшення швидкості або зупинки - зв’язок відновлювався. З чого доволі швидко в соцмережах та різноманітних ком’юніті прийшли до висновку про застосування таких обмежень на території всієї України.

Нажаль цього дня жодних офіційних заяв більше не прозвучало. В українському інформаційному просторі з цього питання виник певний інформаційний вакуум, якщо не рахувати обговорень в деяких ком’юніті та соцмережах.

Вочевидь застосування таких обмежень стало неочікуваним сюрпризом не лише для багатьох українців, але і для агресора. Україна наразі однозначний світовий лідер в кількості та якості щоденно використовуваного флоту різноманітних дронів, зв’язок з котрими забезпечується Starlink - БПЛА, БПАК та НРК. Але останні повідомлення про застосування дронів із зв’язком Starlink російськими загарбниками демонстрували системне та масове використання ними БПЛА літакового типу. Від легких розвідувальних, до легких та середніх ударних дронів різних типів.

Згідно доступних на сьогодні відгуків в різноманітних ком’юніті та соцмережах - російськи оператори дронів зіштовхнулись із неочікуваною складністю виконання своїх місій. Достовірних публічних даних про кількість втрат бортів БПЛА, будь то українських чи російських, наразі не доступно. Але безумовно ці обмеження ліміту швидкості переміщення призвели до значного обмеження можливостей з обидвох сторін.

Мова йде не лише про дрони, але і про використання терміналів Starlink на будь яких мобільних засобах під час руху. Автівки, літаки, гвинтольоти та будь які інші рухомі засоби. Отже, якщо десь чи для чогось потрібен зв’язок під час руху, то такий рух став обмежений лімітом орієнтовно швидкістю 90 км/г.

Середні та тяжкі БПЛА зазвичай не здатні літати із настільки малою швидкістю. Тому цілком можливо говорити про певну успішність цих кроків задля зменшення шкоди для цивільних та військових об’єктів в Україні від російських БПЛА. Але вважати таке рішення комфортним та прийнятним для Сил Оборони України також було б помилкою. Інтеграція супутникового зв’язку Starlink з цього боку значно глибша та масштабніша.

31 січня один з радників Міністра Оборони опублікував у власному телеграм-каналі заяву але без конкретики. Лише з абстрактними поясненнями щодо необхідності зроблених кроків та навіть вибаченнями за спричинені незручності. Ситуація обросла деталями в основному в різноманітних ком’юніті та соцмережах і почала потрапляти на шпальці ЗМІ. В основному інформація містила власні спостереження користувачів Starlink та їх обговорення.

1 лютого зранку Міністр Оборони України заявив про наступний крок - початок впровадження авторизації користувачів та обладнання Starlink, задля забезпечення доступності послуг супутникового зв’язку виключно авторизованим користувачам. Звісно, що такий вагомий регуляційний крок вимагає комплексного підходу та часу. Тому крім таких заяв жодних нових деталей цей день не приніс.

2 лютого пролунало нове повідомлення Міністра Оборони України щодо впровадження “білого списку” та авторизації всіх терміналів. А вже вечором того ж дня Міністерство Оборони опубліковано інструкцію щодо процесів реєстрації терміналів Starlink для військових, організацій та фізичних осіб.

Ілюстрація mod.gov.ua

Отже розберемось детальніше у тому, що саме та для чого впроваджено:

Впроваджені процедури реєстрації та авторизації терміналів Starlink

У межах перших регуляторних кроків держава впровадила набір базових процедур, спрямованих на ідентифікацію та облік терміналів Starlink, що використовуються на території України. Ці процедури мають прикладний характер і розрізняються залежно від категорії користувачів - цивільні користувачі, організації та компанії, і військовослужбовці.

Ілюстрація mod.gov.ua

Ідентифікація обладнання

Основою всіх процедур є ідентифікація термінала за унікальними технічними ідентифікаторами. Для реєстрації використовується:

• UTID — обовʼязковий ідентифікатор термінала;

• KIT ID — опціонально;

• Серійний номер термінала (Dish ID) — опціонально;

• Номер облікового запису користувача Starlink — опціонально.

Наявність UTID є достатньою умовою для запуску процедури реєстрації. Відсутність інших ідентифікаторів не блокує процес.

Процедури для фізичних осіб та ФОП

Для громадян та фізичних осіб-підприємців передбачена офлайн-процедура через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Ілюстрація mod.gov.ua

Процедура включає:

• подання ідентифікаторів термінала;

• предʼявлення документа, що посвідчує особу;

• надання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Реєстрація здійснюється безоплатно.
Встановлено ліміти:

• до одного термінала без фізичного предʼявлення обладнання;

• до трьох терміналів — із фізичним предʼявленням.

Процедури для бізнесу та організацій

Для юридичних осіб впроваджено цифрову процедуру через портал «Дія».

Ілюстрація mod.gov.ua

Процедура передбачає:

• авторизацію з використанням кваліфікованого електронного підпису юридичної особи;

• подання ідентифікаторів терміналів;

• автоматичну передачу даних до відповідного державного реєстру.

Для більшості організацій встановлено ліміт до десяти терміналів. Для критично важливих підприємств кількісні обмеження не застосовуються.

Процедури для Сил оборони України

Для військових користувачів застосовується окремий захищений алгоритм реєстрації, інтегрований у військові цифрові системи.

Ілюстрація mod.gov.ua

Процедура включає:

• реєстрацію даних власником або користувачем через систему Армія+;

• внесення та підтвердження даних уповноваженими особами через систему DELTA.

Цивільні канали реєстрації для цієї категорії користувачів не застосовуються. Кількісні ліміти на реєстрацію терміналів відсутні.

Загальні умови застосування процедур

Запроваджені процедури не вимагають:

• перереєстрації або зміни існуючих акаунтів Starlink;

• активації терміналів, які ще не введені в експлуатацію;

• переходу на спеціальні тарифні плани.

Процедури спрямовані виключно на облік та авторизацію обладнання і є початковим етапом формування системи регуляції супутникового зв’язку Starlink в Україні.

Аналіз впроваджуваної регуляторики по Starlink

Запроваджені Україною обмеження та процедури щодо використання супутникового зв’язку Starlink слід розглядати не як завершену регуляторну модель, а як вимушену початкову реакцію на відсутність будь-якого регулювання раніше.

Фактично, до кінця січня 2026 року використання Starlink на території України перебувало поза межами національного регуляторного поля, що було спричинено майже повністю відсутністю самого поля. Користувачі — як цивільні, так і деякі організації — напряму укладали відносини з компанією SpaceX, сплачували послуги іноземному постачальнику та використовували обладнання без будь-якої формальної авторизації з боку держави.

За таких умов держава не мала:

• реєстру активних терміналів на своїй території;

• інструментів ідентифікації власників або користувачів обладнання;

• механізмів відмежування легального використання від зловживань;

• важелів оперативного реагування на загрози безпеці.

Вимушені технічні обмеження як перший крок

Запроваджені наприкінці січня обмеження швидкості руху терміналів вірогідно стали, по суті, тимчасовим запобіжним заходом. Вони не мають ознак продуманої довгострокової політики, а радше інструментом швидкого зниження ризиків у ситуації, коли інших регуляторних механізмів просто не існувало.

Ці обмеження торкнулися не лише військового застосування, а й багатьох цивільних сценаріїв використання, що підтвердило їх компромісний та вимушений характер. Саме це й продемонструвало саму необхідність подальшого переходу від грубих технічних обмежень до більш точних інструментів контролю.

Авторизація терміналів як фундамент подальших рішень

Наступним логічним кроком стала ініціація процедури авторизації обладнання та впровадження принципу «дозволених терміналів». На цьому етапі держава фактично почала створювати базову інвентаризацію Starlink-інфраструктури на своїй території.

Важливо, що обрана модель не втручається у комерційні відносини користувачів зі SpaceX та не змінює чинні акаунти або тарифи. Йдеться виключно про ідентифікацію та облік обладнання, без чого подальша регуляція є неможливою в принципі.

Це — мінімально необхідний фундамент:

• для подальшого впровадження політик контролю доступу;

• для розмежування цивільного, комерційного та військового використання;

• для відмови від універсальних технічних обмежень на кшталт ліміту швидкості.

Очікувана еволюція регуляторної моделі

Поточні кроки не варто сприймати як фінальний стан. Навпаки, вони створюють передумови для наступних етапів, які виглядають найбільш вірогідними.

Логічним продовженням може стати:

• впровадження політик ідентифікації та відповідальності користувачів (KYC-підходів), яких раніше не існувало. Про запровадження аналогічного підходу в Польщі SkyLinker писав недавно;

• перехід від загальних технічних обмежень до точкового контролю доступу, котрий може побудовано аналогічно дозвільній системі доступності Starlink на певних територіях, контрольованих Ізраїлем;

• скасування грубих лімітів швидкості для авторизованих і перевірених користувачів;

• формування прозорої моделі взаємодії між державою та провайдером SatCom-послуг.

Таким чином, нинішні рішення варто розглядати як вимушений стартовий етап у ситуації, коли регуляторне поле доводиться вибудовувати з нуля — вже в умовах війни та активного використання глобальної комерційної супутникової інфраструктури.

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.