Травень 2024 року. Найсильніша з 2003 року геомагнітна буря G5 (найвищий рівень п’ятиступеневої шкали NOAA) яка навіть отримала згодом власне ім’я «Ґаннон». Starlink повідомляє про погіршення сервісу, але будь-яка таблиця діапазонів запевняє: Ku і Ka від бурі майже не страждають. То що заважає зв’язку: Сонце, радіоелектронна боротьба (РЕБ) противника чи проблеми самого терміналу? Відтепер першу відповідь на питання про Сонце можна отримати за кілька секунд, бо ми не тільки створили методологію прогнозування впливу космічної погоди на зв’язок SCOR, але й запустили в дослідну експлуатацію сервіс live.scor.skylinker.io.
Що ми запустили?
У вересні 2025 року, розповідаючи, як космічна погода заважає зв’язку, ми чесно визнали: попередження рубрики «Космічна погода» робимо вручну, а в планах автоматизований сервіс. І ось — тепер він працює. У його основі наша методологія SCOR (SkyLinker Comms Outage Risk), яка переводить різноманіття метрик космічної погоди в ризики для конкретних систем зв’язку й навігації.
На сторінці сервісу два блоки. «Стан космічної погоди зараз» показує, що відбувається із Сонцем, сонячним вітром і магнітним полем Землі в момент формування і до чого це веде для зв’язку. Під ним прогноз SCOR на сьогодні й дві наступні доби. Це колір ризику для кожної із систем, що є наразі в публічній версії:
Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS)
Starlink
OneWeb
Amazon LEO
Iridium
Intelsat FlexMove
KA-SAT / Tooway
Konnect VHTS
Thuraya
Перелік систем в цілому ширший, але ми тримаємо фокус саме на тих, які актуальні наразі для України. У окремому блоці — стан радіоефіру над Україною в 8 основних діапазонах від коротких хвиль (HF) до Ka і коротке пояснення — що відбувається і що робити.
Сервіс перевіряє дані 8 разів на добу. Новий прогноз з’являється, щойно змінюється щось помітне на картці, а якщо змін немає, то вранці й увечері. Сторінка безкоштовна, працює без реєстрації і на телефоні сама перемикається на вертикальний вигляд.
Прогноз спирається на офіційні шкали й прогнози NOAA SWPC, GFZ і NASA CCMC та на опубліковані дослідження. З кількох прогнозів SCOR бере найпесимістичніший. Але оцінку уточнено саме для півночі України й київської доби.
Сторінка за хвилину
Усе, що потрібно, вміщається в п’ять кроків:
Відкрийте live.scor.skylinker.io; на телефоні варто одразу додати сторінку на головний екран.
Угорі, у блоці «Стан космічної погоди зараз», ліворуч п’ять причин (електрони, протони, спалахи, сонячний вітер, геомагнітна буря), праворуч наслідки для супутників і радіоефіру.
Нижче знайдіть свою систему в картці прогнозу. Колір клітинки на добу означає дію, а не силу бурі.
Під кольором є розкладка: фон показує ризик з ефіру, точки, як на гральній кістці, показують ризик з боку супутників, а значки називають його причину.
Прочитайте текст прогнозу: там зведено, що змінилося і що зробити заздалегідь.

Кольорів п’ять, і кожен означає дію: зелений означає «Працюй як завжди», жовтий — «Перевір, що резерв живий», помаранчевий — «Резерв розгорнутий, важливе дублюй», червоний — «Основний канал — резерв», темно-червоний — «Плануй роботу без цієї системи».
Чому оцінка розділена на ефір і супутники, ми пояснювали, коли впроваджували методологію SCOR. Коротко: іоносфера заважає сигналу здебільшого тоді ж, коли йде буря чи спалах, а супутники можуть страждати ще кілька діб після неї. Змішати все в одну оцінку означає втратити відповідь на питання, що саме зламається і чому.
Головне правило сторінки просте: вона пояснює себе сама. Торкніться пальцем (або наведіть мишу) будь-якої клітинки, назви системи, діапазону, значка чи кружечка «?» у блоці «Стан зараз», і з’явиться підказка: що це, звідки ризик і що робити. Таких підказок понад п’ять десятків, від «Сонячного вітру» до «GEO поза магнітопаузою» (геостаціонарна орбіта, GEO). Далі в розборах ми щоразу називатимемо підказку, яка пояснює саме цей випадок.
Травень 2024: чому Starlink погіршувався, а ефір Ku майже не постраждав?
Почнімо з бурі, яку пам’ятає кожен зв’язківець. Ми прогнали чинну модель SCOR на історичних даних NOAA за 10–12 травня 2024 року, і картка показує те, чого не видно в таблиці діапазонів.
На 11 травня ефір Ku для Starlink лише жовтий, а підсумок SCOR червоний: «Основний канал — резерв». Ризик іде не з ефіру, а з боку самих супутників. Буря нагріває й розширює верхню атмосферу, і на висотах, де літає більшість сузір’я Starlink, опір тоді зріс у 3–5 разів. Супутники гальмують, сузір’я маневрує, звідси затримки й короткі обриви.

На сторінці це пояснює підказка клітинки «P + C · Starlink» (P означає ризик з ефіру, C означає ризик з боку супутників): фон (ефір) жовтий, точки (супутники) показують рівень 3 з 4, а значок «Реакція LEO на бурю» розшифровує механізм. Підказка діапазону Ku пояснює це прямо: Ku жовтіє лише за G5, і навіть зелений Ku ще не означає, що Starlink у безпеці.
Ще гірше тоді було з L-діапазоном. GNSS, Iridium і Thuraya на 10–11 травня темно-червоні: «Плануй роботу без цієї системи». HF так само темно-червоний. Під час бурі іоносфера стає неоднорідною: сигнал L мерехтить, похибки GNSS ростуть аж до втрати захоплення, а траси HF поглинаються й «пливуть». Тобто дрони з навігацією за GNSS і далекий радіозв’язок у ті дні ризикували найбільше, і саме для них колір радить заздалегідь планувати роботу без цих систем.
Страждали не лише сузір’я зв’язку. Planet Labs переводила свої супутники спостереження в захищений режим, а служби контролю космічного простору тимчасово втрачали супровід тисяч об’єктів, бо їхні орбіти змінювалися швидше за розрахунки. Детально про наслідки тієї бурі ми писали в розборі про те, як космічна погода вплинула на супутники.
Буря як прикриття для РЕБ
Травень 2024 року навчив ще одного. Противник використав тижневий ланцюжок геомагнітних збурень, щоб застосувати свій інноваційний комплекс РЕБ проти Starlink. Розрахунок був простий: на тлі природної деградації глушіння виявити важче.
Цікаво, але тоді саме дослідження впливу космічної погоди на супутниковий зв’язок дозволило відокремити ознаки впливу РЕБ від впливу космічної погоди. Було виявлено цікаві закономірності та аномалії — до цього такі системи РЕБ не застосовувались і не було даних, на які можна було б спертись…
Наслідок — успіх противника був дуже обмеженим: застосування виявилено, джерело знайдено і знищено. Але висновок ширший за один епізод. Буря не повинна ставати алібі ні для РЕБ, ні для несправного обладнання. Про реальні можливості противника ми вже коротко писали в матеріалі «РЕБ проти Starlink».
SCOR тут дає просту відправну точку, зручну для швидкого ухвалення рішень. Якщо колір вашої системи зелений, космічна погода є малоймовірною причиною збою, і шукати треба деінде (виняток становить GNSS: локальні збурення іоносфери бувають і на зеленому, і SCOR ловить не всі з них). Якщо колір інший — природна деградація можлива, але і РЕП вона не виключає. Про це завжди нагадує підказка «Лише космічна погода» під легендою картки.
Січень 2026: як картка показує протонний шторм?
Другий випадок свіжіший. 19–21 січня 2026 року прийшла буря G4 разом із протонним штормом S4 (четвертий рівень із п’яти за шкалою радіаційних бур NOAA), найсильнішим з 2003 року.
Картка SCOR за 18–20 січня, перерахована чинною моделлю на фактичних архівних даних, показує, як розгортався ризик. 18 січня системи ще майже спокійні: більшість зелені, GNSS, Iridium і Thuraya жовті; в ефірі жовтий L-діапазон, а HF уже червоний. Наступного дня GNSS, Iridium і Thuraya вже темно-червоні, OneWeb і Amazon LEO червоні, Starlink і геостаціонарні системи Ku/Ka (Intelsat FlexMove, KA-SAT / Tooway, Konnect VHTS) помаранчеві. Над графіком індексу геомагнітної активності Kp видно смугу «УДАР CME». Вона позначає прихід коронального викиду маси (coronal mass ejection, CME), тобто хмари плазми із Сонця, яка запускає бурю, якщо її магнітне поле спрямоване назустріч земному.
Протонів цього разу значно більше, ніж у травні 2024-го. Значок «Радіація: одиничні збої» в підказці розкладки пояснює: протон, влучивши в мікросхему, перемикає біт або перезапускає вузол супутника. Тоді ж метеорологічний геостаціонарний супутник GOES-19 мав збої сенсорів і перезавантаження деяких систем. У блоці «Стан зараз» про це розповідають підказки «Протони ≥ 10 МеВ» і «Радіація: одиничні збої (SEE)».
А 21 січня, коли буря вже минала, ефір для Starlink і Amazon LEO був зелений, але самі системи ще помаранчеві, а наступного дня жовті. Після сильної бурі SCOR з обережності тримає Starlink і Amazon LEO (обидві літають нижче приблизно 700 км) не нижче жовтого ще до двох діб: верхня атмосфера заспокоюється не одразу.

Тому зважайте: побачили зелений діапазон своєї системи, подивіться ще й на колір самої системи.
Жовтень 2024: яку систему тримати в резерві?
Третій випадок про вибір резерву. 10–11 жовтня 2024 року прийшла ще одна буря G4. Картка SCOR, перерахована на фактичних архівних даних, показує: одна й та сама буря б’є по різних системах різними способами.
У Starlink і Amazon LEO головний ризик іде від реакції низьких орбіт на бурю: опір, маневри, затримки; поруч є значки радіації чи заряджання. OneWeb літає вище, близько 1 200 км, тож значка реакції на бурю в нього немає, лишаються радіація й поверхневе заряджання. Геостаціонарні системи (Intelsat FlexMove, KA-SAT / Tooway, Konnect VHTS) мають заряджання й ще й вихід за магнітопаузу. Усі вони цього разу помаранчеві: «Резерв розгорнутий, важливе дублюй». Ефір Ku і Ka при цьому зелений.

Зовсім інша картина в L-діапазоні. GNSS, Iridium і Thuraya на 11 жовтня темно-червоні. Тут ефір червоний, а супутники помаранчеві, і коли обидві складові сягають помаранчевого, підсумок піднімається ще на рівень. Підказка клітинки так і пише: «Обидві складові сягають помаранчевого — підсумок на рівень вищий». Thuraya теж на GEO і з боку супутників так само помаранчева, але через L-діапазон темно-червона. HF і супутниковий UHF у ці дні теж червоні.
Звідси практичне правило: резерв варто тримати не просто на іншій системі, а на системі з іншою орбітою чи іншим діапазоном. Тоді вони страждають від різних механізмів, і шанс, що обидві «ляжуть» з однієї причини, менший. Для Iridium чи Thuraya в такі дні кращий резерв — системи Ku/Ka, а для Starlink — система з іншою орбітою. Але конкретний вибір робіть за кольорами на ці доби: 10–11 жовтня жодна система не була кращою за помаранчевий, тож важливе варто було дублювати. Які саме механізми зачіпають вашу систему, показують значки в підказці розкладки, а підказка групи орбіти (LEO, MEO, GEO) пояснює, чим вразлива кожна група.
А вже 12 жовтня із систем жовтими лишаються лише Starlink і Amazon LEO: той самий «хвіст» низьких орбіт, що й у січні.
Чесно про межі
Історичні картки в цьому матеріалі побудовано на фактичних історичних даних вимірювань, а не на прогнозах того часу: вони показують, як SCOR переводить реальну космічну погоду в ризик для систем. В оперативній роботі на вході зазвичай стоять прогнози NOAA SWPC, GFZ і NASA CCMC, і SCOR бере з них найпесимістичніші. Тож якість попередження залежить і від них: спалах, якого не передбачив ніхто, не передбачить і SCOR. Але щойно спалах стався, SCOR одразу переводить його наслідки в зрозумілу мову ризиків.
Сама модель SCOR теж має межі: перевірка на даних 2017–2026 років показала, що всі бурі 2024 року, коли Starlink справді погіршувався, мали SCOR не нижче жовтого. Але частина локальних збурень GNSS і погіршень Starlink після слабких бур ще залишає чімало простору для калібрування.
Сервіс live.scor.skylinker.io наразі у дослідній експлуатації: пороги й правила ще уточнюються і калібруються, а оновлення можуть перериватися.
Що це означає для нас
Космічну погоду в плануванні досі або ігнорують, або згадують заднім числом. Тепер її можна врахувати заздалегідь:
Зв’язківцям: десять секунд перед виходом, щоб побачити колір системи на три доби, розгорнути резерв до того, як він знадобиться, і отримати першу відповідь на питання «Сонце чи РЕБ?».
Командирам і штабам: ризик для GNSS і супутникового зв’язку на три доби вперед під час планування, особливо для завдань з дронами й далеких операцій.
Мілтек-виробникам: контекст для польових випробувань, щоб не списати на виріб те, що зробило Сонце, і не списати на Сонце ваду виробу.
Критичній інфраструктурі: попередження для систем, що беруть час і координати від GNSS, і для резервних супутникових каналів.
Як будувати стійкий зв’язок, коли одна із систем червона, ми розбирали в матеріалі «Стійкість зв’язку»: мислити сценаріями, а не брендами.
Попередження в Signal і ваш відгук
Не всім зручно щоразу відкривати сторінку. Тому паралельно в кількох закритих професійних спільнотах військових зв’язківців уже тестують індивідуальну підписку: прогноз і попередження приходять у Signal від окремого бота. Про ширший доступ повідомимо окремо.
Дослідна експлуатація потребує і вашої участі. Якщо прогноз збігся з тим, що ви бачили на практиці, або розійшовся з ним, напишіть нам через кнопку повідомлення на Substack: дата й частина доби (ранок, день, вечір, ніч), система, що саме спостерігали. Без координат, назв підрозділів, частот і ознак РЕБ: для перевірки моделі вони не потрібні.
Методологію, часті питання й ту саму картку з підказками до блоків «Стан зараз» можна знайти й на нашій сторінці SCOR. А найкраща допомога проєкту зараз дуже проста: поділіться посиланням з тими, кому воно потрібне в роботі.
Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.
Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.
РЕБ проти Starlink: Що працює насправді?
Вже п’ятий рік ми спостерігаємо, які зміни на поле бою вносять LEO SatCom системи, такі як Starlink. Використання Starlink Силами Оборони України на практиці не лише довело стійкість такого зв’язку, але і створило передумови для початку “Епохи війн дронів”.
Meadowlands: США готуються глушити GEO-зв’язок супротивників
Від CCS до Meadowlands: двадцять років однієї ідеї
Як останні події космічної погоди вплинули на наші супутники?
Багато хто знає, що саме космічна погода значно впливає на наш зв’язок. Ми вже писали раніше про це детальніше. Але крім різноманітного впливу на проходження радіохвиль через атмосферу важливо розуміти, як саме космічна погода впливає на супутники та цілі супутникові сузір’я. Чи це реальна загроза? Чи це все ж теревені про “капелюхи із фольги”?
Amazon LEO - підсумки 2025 року та плани на 2026
У 2025 році Amazon нарешті зробив те, що всіми ми очікували останні роки — перестав бути “гіпотетичним проєктом майбутнього” а став “супутниковим оператором зв’язку завтрашнього дня”, із графіком запусків та програмою виходу на ринок. До квітня 2025 це все ще був саме намір, декларації та презентації. Тепер це чіткий контрактний портфель, виробнича інфраструктура, календар запланованих подій, та навіть власна стратегія конкурентної боротьби.








