TeraWave - навіщо Джеффу Безосу ще одна супутникова мережа?
Компанія Blue Origin анонсувала нову супутникову мережу TeraWave. Що це таке? Навіщо? Чи це конкурент для Starlink та Amazon LEO?
21 січня 2026 року компанія Blue Origin — заснована Джеффом Безосом — офіційно представила проєкт TeraWave, супутникову мережу зв’язку глобального масштабу. На перший погляд, новина виглядає парадоксальною: Безос уже має супутниковий інтернет-проект Project Kuiper у складі Amazon, котрий недавно був переіменований на Amazon LEO. Навіщо ще один?
Щоб зрозуміти логіку TeraWave, важливо не плутати супутниковий інтернет як сервіс із супутниковою мережею як інфраструктурою. У масовій уяві ці поняття часто зливаються в одне, але насправді між ними така ж різниця, як між підключенням у квартирі та магістральними каналами, що з’єднують континенти. Amazon Leo (Project Kuiper) створюється саме як система доступу — спосіб під’єднати користувачів там, де наземні мережі недоступні або нестабільні. TeraWave ж від початку задуманий як інше: як надпотужна космічна магістраль, здатна переносити величезні обсяги даних між ключовими вузлами глобальної цифрової інфраструктури.
Зрозуміти логіку TeraWave буде легше, якщо уважно подивитися не лише на цифри, а й на призначення, архітектуру та стратегічний контекст цього проекту.
Що таке TeraWave?
Згідно з даними на сайті Blue Origin, TeraWave — це космічна мережа зв’язку, спроектована для забезпечення симетричної передачі даних обсягом до 6 терабіт на секунду (Tbps) та забезпечення високошвидкісного підключення до цієї магістралі у будь-якій точці планети.
Відомі ключові характеристики:
Архітектура: 5 408 супутників, об’єднаних в оптично з’єднану мережу (ISL), що працює на двох орбітальних рівнях — низькій (LEO) та середній (MEO).
5 280 супутників на низьких орбітах LEO для забезпечення користувацьких підключень.
128 супутників MEO, що забезпечують оптичні міжсупутникові з’єднання (ISL) з надвисокою пропускною здатністю.
Для забезпечення високошвидкісних з’єднань між наземними терміналами та супутниками буде використовуватись Q та V-діапазони, котрі дозволять досягти пропускної здатності до 144 Гбіт/с для клієнтських підключень.
Початок розгортання мережі анонсовано на IV квартал 2027 року.
Чим TeraWave відрізняється від Starlink та Amazon LEO?
Досвід розгортання Starlink, та особливо притаманні швидкій розбудові технічні збої, продемонстрували темні сторони поєднання мережі доступу кінцевих користувачів та магістральних каналів зв’язку. Попросту кажучи - при будь якій проблемі “лягає все”. Саме тому TeraWave по суті не є прямим конкурентом Starlink, Amazon LEO та іншим подібним проектам. Це скоріше спроба “застовбити” ринкову нішу космічного “провайдера для провайдерів”.
Використання Q та V-діапазонів, з котрими вже “граються” деякі інші проекти, включно з китайськими мега-сузір’ями, забезпечує технічну можливість надшвидких з’єднань між терміналами та супутниками. Щоправда це будуть зовсім не компактні легкі мобільні супутникові термінали, а високотехнологічні та потужні “обігрівачі повітря”, котрі будуть до того ж доволі чутливими до атмосферних перешкод.
Останні технологічні досягнення у оптичному лазерному зв’язку дозволяють TeraWave не лише формувати надійну високошвидкісну оптичну мережу між супутниками на середніх та низьких орбітах (ISL). Відкривається ще й можливість використання лазерних каналів і для комунікації земля-космос із також дуже великою пропускною здатністю. Десь тут поруч звісно лежить і ринкова ніша, на котру вже претендує SpaceX - оптичний лазерний зв’язок для сторонніх навколоземних супутників.
Все перелічене вище відразу дай нам і розуміння, чому це окремий проект в приватній компанії Джеффа Безоса, а не частина планів Amazon LEO. Вочевидь, тут є доволі відмінні від Amazon LEO стратегічні та технічні плани. Та й класти всі яйця в один кошик, як це наразі вже робить SpaceX, Безос точно не збирається.
Є тут і ще один, доволі критичний аспект. Starlink дійсно “проломив” ринок SatCom і фактично впровадив в повсякденне життя шалений попит на мобільний супутниковий зв’язок, доступний будь-де та будь-коли. Але одночасно декілька не виважених рішень Ілона Маска створили і величезний попит сувереність такого зв’язку. В результаті кількість проектів SatCom LEO сузірь наразі росте, як гриби після дощу.
Ринкова ніша космічного “провайдера для провайдерів” сьогодні виглядає дуже перспективною. Для багатьох супутникових проектів такий сервіс буде дуже зручним шляхом для заощадження на розбудові власної наземної інфраструктури та т.п.. Джефф Безос вже неоднократно демонстрував здатність не лише досягати комерційного успіху, але і вміння вчитись на чужих помилках. З цього кута погляду проект TeraWave виглядає дуже перспективно.
Чи є тут підводні камені?
При всій перспективності TeraWave все ж має і деякі “вузькі місця”. Обсяги виробництва супутників, їх компонентів та терміналів для таких надшвидких з’єднань, ми можемо вважати досяжними - в команди Джеффа Безоса вже є певний досвід. Але певні технічні виклики тут все ж залишаються. А з ними і ризики.
Але головним та найскладнішим стримуючим фактором для TeraWave є та залишається транспорт на орбіту. Blue Origin все ще не виглядає як компанія, здатна швидко досягти потрібних обсягів доставки супутників на орбіти у стилі “як автобус за розкладом”, як це вже робить SpaceX. Згадаємо і той факт, що графік запусків супутників Amazon LEO все ще потребує інтенсифікації та масштабування. Отже питання ”А чим всім та коли оті 5 408 супутників буде доставлено на орбіти?” залишається все ще актуальним.
SkyLinker буде уважно стежити за розвитком проекту TeraWave та звісно не залишить своїх підписників без свіжої та актуальної інформації та аналітики про нього.
Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.
Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.
Starlink, OneWeb, Kuiper - Глибокий аналіз та всебічне порівняння - аудіоподкаст
У 20 хвилинному подкасті розбираємо найцікавіше з публікації - Starlink, OneWeb, Kuiper - Глибокий аналіз та всебічне порівняння - https://www.skylinker.io/p/starlink-oneweb-kuiper-in-depth-analysis-and-comprehensive-comparison-ukr
Amazon LEO - підсумки 2025 року та плани на 2026
У 2025 році Amazon нарешті зробив те, що всіми ми очікували останні роки — перестав бути “гіпотетичним проєктом майбутнього” а став “супутниковим оператором зв’язку завтрашнього дня”, із графіком запусків та програмою виходу на ринок. До квітня 2025 це все ще був саме намір, декларації та презентації. Тепер це чіткий контрактний портфель, виробнича інфраструктура, календар запланованих подій, та навіть власна стратегія конкурентної боротьби.
Amazon LEO Ultra - Джефф Безос йде у наступ?
Компанія Amazon насипає анонсів - починаючи з проголошеного недавно ребрендінгу “Amazon Project Kuiper” у “Amazon LEO”, та анонсів нових супутникових терміналів, до проголошення сьогодні про скорий запуск програми Бета тестування.
Amazon LEO L1LA10 - новий роутер для власного супутникового терміналу
Amazon відносно тихо, але от дуже наполегливо підводить власну систему супутникового зв’язка до моменту публічного старту. Проєкт, який раніше був відомий як Project Kuiper, недавно отримав нове ім’я — Amazon Leo, і разом із ребрендингом компанія прямо заявила про намір розпочати надання послуг уже найближчим часом. На цьому тлі у ЗМІ з’явилися згадки п…
Amazon Project Kuiper - якщо зазирнути глибше
Вивчаючи сучасні SatCom рішення SkyLinker досліджує різноманітні публічно доступні джерела, і саме під час їхнього вивчення вдалося виявити та уточнити низку цікавих деталей про Amazon Project Kuiper, котрі поки що не враховувались у більшості оглядів цього проекту. Це не просто повторення того, що вже було в ЗМІ, а уточнення та розширення відомої інформації, а також кілька зовсім нових штрихів, які допомагають краще зрозуміти реальну архітектуру проекту.










