Лазерний зв’язок із супутниками: від експериментів до нової індустрії
Як оптичні технології змінюють архітектуру супутникових мереж — від орбітальних магістралей до міжпланетного інтернету.
Ще кілька років тому лазери у космосі здавалися екзотикою — демонстраційними експериментами, які не мали шансів стати масовим рішенням. Але протягом останнього року ситуація кардинально змінилася. Супутники передають сотні гігабіт між собою, терабайти даних «зливаються» з орбіти на землю, а зонд у далекому космосі вперше відправив відео на Землю лазером. У цій статті — головні технологічні досягнення, пояснення як вони працюють та прогноз — що чекає нас далі.
Три класи лазерного зв’язку
Лазерні канали в космосі умовно можна поділити на три ключові напрями:
Клас 1. Міжсупутникові магістралі (ISL) — основа для глобальних мереж на орбіті.
Клас 2. Супутник–Земля — високошвидкісні оптичні даунлінки через атмосферу.
Клас 3. Далекий космос — лазерний інтернет для міжпланетних місій.
Далі розглянемо кожен клас окремо.
Keep reading with a 7-day free trial
Subscribe to SkyLinker to keep reading this post and get 7 days of free access to the full post archives.


