Бортові термінали Starlink - український інженерний досвід
Рекомендації виробникам, розробникам та замовникам. Що варто покращити вже зараз? Перегрів, вібрація, хитавиця, маневрування, живлення та інше…
Супутникові термінали Starlink - високотехнологічна система, котра активно використовується в багатьох рухомих рішеннях, включно і дрони всіх типів (БПЛА, БПАК, НРК). Підтримка стабільного зв’язку під час руху - доволі непросте завдання. Розробники Starlink не лише заклали відповідний функціонал в свою систему ще на етапі розробки. Вони насправді виконали гігантський шмат інженерної роботи. Але їх високотехнологічний результат все ще має певні особливості та обмеження.
Розробники та виробники обладнання, розрахованого на використання супутникового зв’язку під час руху (насамперед для дронів) мають враховувати певні особливості, про які йде мова у цій статті. Всі надані тут рекомендації однаково корисні і для бортових систем Starlink, і для OneWeb, Amazon LEO (ex Kuiper) і для інших супутникових терміналів LEO чи GEO.
Про проблематику такого використання супутникових терміналів Starlink вже йшла мова в одній з попередніх публікацій. В цьому матеріалі ми зосередимось на більш технічні, та навіть механічні інженерні особливості. Також тут дамо рекомендації як розробникам та виробникам, так і замовникам та споживачам таких рішень.
Ця стаття не включає чутливих та не публічних аспектів використання мобільних супутникових терміналів в умовах війни. Матеріал містить інженерну аналітику і оперує виключно публічно доступними даними та авторськими оцінками і аналітичними висновками.
Keep reading with a 7-day free trial
Subscribe to SkyLinker to keep reading this post and get 7 days of free access to the full post archives.


