ViaSat-3 F2: другий шанс для гігабітної мрії Viasat
Терабітна ємність над Америками — критичний GEO-апгрейд для Viasat, після невдачі з першим апаратом
Другий супутник серії ViaSat-3, під позначенням F2, прибув у Флориду для фінальної підготовки до запуску. Наприкінці жовтня 2025 року він має стартувати на ракеті Atlas V 551 зі стартового комплексу SLC-41 на мисі Канаверал. Апарат масою понад 6 тонн був перевезений з каліфорнійського заводу Boeing в Ель-Сегундо українським транспортним літаком Ан-124 «Руслан», що знову підтвердив свою роль ключового логістичного інструмента світової космічної індустрії.
Прибувши до Флориди, супутник розмістили у центрі Astrotech Space Operations для передстартової підготовки — перевірок, заправки та інтеграції з ракетою-носієм.
В тіні проблемного ViaSat-3 F1
Перший супутник серії — F1, запущений у 2023 році, зіткнувся з критичною технічною проблемою: один із ключових антенних відбивачів не розгорнувся належним чином. У результаті апарат працює лише з частиною від проєктної ємності, забезпечуючи обмежені послуги. Це стало серйозним ударом по бізнес-планах компанії, адже ViaSat-3 планувалася як глобальна тріада надпотужних супутників для десятиріччя вперед. Саме тому нинішній запуск F2 називають «другим шансом» — від нього залежить відновлення довіри клієнтів, інвесторів та конкурентоспроможності Viasat.
Технічні характеристики ViaSat-3 F2
Маса при запуску: понад 6 000 кг
Платформа: Boeing 702MP+ з повністю електричними маршовими двигунами
Енергоживлення: понад 25 кВт
Пропускна здатність: понад 1 терабіт/с (один супутник забезпечує більше, ніж увесь чинний флот Viasat разом)
Частотний діапазон: Ka-band, з динамічним формуванням та переналаштуванням променів залежно від попиту
Зона покриття: Північна та Південна Америка
Очікуваний початок експлуатації: на початку 2026 року
Виробник платформи: Boeing Space Systems
Корисне навантаження: Viasat
Послуги та ринки
Супутник ViaSat-3 F2 призначений для надання багатопрофільних сервісів у Ka-діапазоні. Орієнтовні швидкості для кінцевих користувачів становитимуть 100+ Мбіт/с, що виводить GEO-сегмент у безпосередню конкуренцію з новими низькоорбітальними системами. Принаймні там, де великі затримки сигналу не є перешкодою.
Корекції після F1 та перспектива F3
У ViaSat заявили, що для F2 було проведено додаткові випробування антенних систем і внесено зміни у конструкцію, аби уникнути повторення інциденту. Також уточнюється, що для третього апарата серії — F3, який нині проходить інтеграцію, обрано іншого виробника рефлекторів, що суттєво знижує ризики. Запуск F3 очікується у 2026 році.
Після завершення розгортання всієї тріади ViaSat-3 компанія планує охопити три глобальні регіони — Америки, EMEA та Азійсько-Тихоокеанський регіон — забезпечивши майже повне світове покриття.
Ринковий вимір: GEO проти LEO
На тлі вибухового зростання низькоорбітальних сузір’їв (LEO) — де Starlink вже перевищив 6 000 апаратів, а Amazon Kuiper розпочинає масові розгортання — Viasat продовжує ставку на гігантські геостаціонарні супутники з терабітною потужністю. Успіх запуску F2 стане ключовим тестом для цієї концепції: чи здатні надважкі GEO-апарати залишатися конкурентними поруч із тисячами малих LEO-супутників?
Український внесок у глобальну космічну індустрію
Важливою частиною цієї історії є український літак Ан-124 «Руслан», яким супутник доставили до місця запуску. Ан-124 — найбільший серійний транспортний літак у світі — десятиліттями використовується для перевезення супутників, ракетних компонентів і наземної інфраструктури. Його унікальна вантажопідйомність і дальність роблять його незамінним у глобальній космічній логістиці.
Таким чином, навіть у місіях такого масштабу український авіаційний вклад залишається непомітним, але критично важливим елементом ланцюжка: від чистих кімнат заводу до стартового комплексу на узбережжі Атлантики.