Раптова смерть російського супутника на орбіті
Російський геостаціонарний супутник зв’язку Express-AT1 раптово вимкнувся. Контроль над ним втрачено. Які це несе наслідки? Огляд та аналітика від SkyLinker.
Декілька днів тому світові ЗМІ повідомили про доволі значну подію для супутникового зв’язку країни-агресора — повну втрату важливого, доволі сучасного та потужного телекомунікаційного супутника. SkyLinker підготував для вас короткий огляд інциденту та аналіз його наслідків.
Інцидент на орбіті
4 березня 2026 року близько 8:45 за московським часом на геостаціонарному супутнику Express-AT1 (позиція 56° східної довготи) сталася раптова аварія — моментальне відключення всіх систем з невідомих причин. Оператор ФГУП «Космическая связь» (ГП КС / RSCC) повідомив про «нештатну ситуацію». Всі спроби відновлення не дали результатів.
Наразі у ЗМІ відсутні будь-які деталі або причини інциденту. Отже специфіка аварії та поточний стан систем супутника залишається невідомими. Але сам факт офіційного виголошення супутника втраченим підтверджує повний вихід Express-AT1 із експлуатації. Невідомо також чи має взагалі російська сторона можливість керування орбітою супутника та чи здатна вивести його на паркувальну орбіту.
Про угруповання супутників Express
Угруповання “Express” — це основна геостаціонарна система цивільних супутників зв’язку тзв. росії, що експлуатується державним оператором ГПКС (RSCC). Воно складається з декількох серій апаратів — насамперед Express-AM, Express-AMU, Express-80/103 та Express-AT, які розміщені в різних орбітальних позиціях над Євразією. Супутники працюють у діапазонах C, Ku і частково Ka, забезпечуючи телерадіомовлення, широкосмуговий супутниковий інтернет, корпоративні мережі VSAT, магістральні канали зв’язку та дистрибуцію медіаконтенту по території колишнього СРСР та прилеглих регіонах. У сучасній конфігурації угруповання саме супутники серій AM і AMU виконують роль основних інфраструктурних платформ для широкосмугового зв’язку та операторських мереж.
Супутники Express-AT1 та Express-AT2 займають у цій системі більш вузьку роль. Вони є апаратами Ku-діапазону, розгорнутими відповідно в орбітальних позиціях 56°E і 140°E, і були створені переважно для сервісів супутникового телебачення DTH (Direct-To-Home) та дистрибуції сигналу. Через це їхня функція в угрупованні Express полягає не у формуванні магістральної інфраструктури супутникового інтернету, а в забезпеченні регіонального покриття та транспондерного ресурсу для мовлення і окремих Ku-сервісів. Фактично вони доповнюють основні комунікаційні супутники системи, розширюючи доступний спектр і орбітальні позиції.
У географічному розподілі ролей Express-AT1 орієнтований на європейську та центральну частину тзв росії, тоді як Express-AT2 покриває переважно Сибір і Далекий Схід. Таким чином, супутники серії AT виконують функцію додаткового Ku-ресурсу в угрупованні Express, забезпечуючи регіональне покриття і підтримку сервісів мовлення, тоді як основне навантаження широкосмугового супутникового зв’язку в системі несуть апарати серій AM та AMU.
Про супутник Express-AT1
Супутник Express-AT1 створений у рамках модернізації російського геостаціонарного угруповання зв’язку, що реалізовувалась у межах Федеральної космічної програми РФ 2006–2015 років. Його виготовлення здійснювалось підприємством АО «Информационные спутниковые системы имени академика М. Ф. Решетнёва» (ІСС Решетньова) — основним російським виробником супутників зв’язку. При цьому проєкт реалізовувався у форматі міжнародної кооперації з Thales Alenia Space (Франція), яка виступала постачальником значної частини комунікаційного корисного навантаження та низки бортових систем.
Базою апарата стала платформа Express-1000H — модифікація російської супутникової платформи серії Express-1000, розробленої ІСС Решетньова для геостаціонарних супутників середнього класу. Ця платформа формує конструкційний і енергетичний “каркас” супутника: до неї належать несуча структура апарата, системи орієнтації та стабілізації, бортова електроживильна система із сонячними батареями, системи терморегулювання, двигуни корекції орбіти та частина бортового управління. Тобто саме російська сторона відповідала за механічну конструкцію, енергетичну систему, двигуни, систему керування польотом і інтеграцію апарата.
Французька компанія Thales Alenia Space забезпечувала переважно телекомунікаційне корисне навантаження (payload). До нього входили Ku-діапазонні транспондери, підсилювачі потужності, антени та значна частина радіочастотної електроніки, що безпосередньо формує і передає сигнали зв’язку. У багатьох супутниках серії Express того періоду саме ця частина обладнання базувалась на французьких або європейських технологіях, оскільки вони забезпечували вищу ефективність і надійність телекомунікаційної апаратури.
Express-AT1
запущений 15 березня 2014 року
введений в експлуатацію 22 квітня 2014 року
Розрахунковий термін служби: 15 років (до ~2029–2030 рр.)
Маса: 1726 кг
Потужність корисного навантаження: ~5,88 кВт (за іншими даними 5,6–7,6 кВт)
Корисне навантаження: 32 активні Ku-діапазонні транспондери (+8 резервних)
Орбіта: геостаціонарна, 56°E
За своїм офіційним позиціонуванням Express-AT1 був насамперед супутником безпосереднього супутникового телерадіомовлення DTH. Навіть компанія Eutelsat, в рамках 15-річного контракту, орендувала на ньому транспондери для платформ Tricolor TV та NTV Plus. Тобто початково та формально це був не “військовий супутник”, а “умовно цивільний” високопотужний Ku-band ресурс, який, однак згодом став оцінюватись як частина ширшої dual-use інфраструктури країни-агресора.
Публічних підтверджень використання саме Express-AT1 у військовому зв’язку у ЗМІ поки ще не лунало. Непублічні підтвердження такого використання залишаються все ще “в тумані війни”. Але слід також розуміти, що навіть “проста” трансляція телевізійних каналів країни-агресора безумовно є частиною його інформаційної зброї та елементом ІПСО.
Технологічно супутник Express-AT1 дозволяє забезпечувати двосторонній широкосмуговий HTS доступ до мережі Інтернет або службових мереж для абонентів із типовим обладнанням VSAT. Мова йде як про звичні багатьом “тарілки” з діаметром до 1.2 метри, так і про новіші моделі пласких терміналів з АФАР.
Пропускна здатність з’єднання, котре може забезпечити для такого обладнання супутник Express-AT1: 1-10 Мб/с uplink та 10-50 Мб/с downlink, у стандарті DVB-S2 / TDMA.
Наслідки інциденту
Головним наслідком втрати Express-AT1 стало рішення релокації орбіти супутника Express-AT2 , з 140°E на 56°E, котра може тривати 3-6 місяців. Звісно, це також “оголить” східний регіон, куди було орієнтоване покриття Express-AT2.
До завершення релокації, для абонентів DTH Express-AT1 не залишилось засобів повернення послуг без необхідності переорієнтації антен та реконфігурації обладнання.
Скориставшись нагодою, компанія Eutelsat розірвала 15 річні контракти на оренду потужностей Express-AT1/AT2, посилаючись на втрату самих потужностей. Для Eutelsat — це доволі незначні комерційні втрати, при нівелюванні ризиків репутаційних втрат від співпраці із країною-агресором. А от для тзв. росії це і втрати небагатьох залишившихся джерел фінансування супутникового угруповання, і доволі суттєва стратегічна структурна зміна портфелю послуг.
Для супутникового зв’язку країни-агресора втрата Express-AT1 не виглядає наразі критичною. Але на фоні втрати можливості використання Starlink на території України, втрата зв’язку будь-якою кількістю користувачів на окупованих територіях беззаперечно сприймається позитивно.
Сам факт обмеження можливостей країни-агресора щодо ведення бойових дій, де супутниковий зв’язок грає ключову роль, є доволі важливим. На фоні старіння поточного флоту супутників зв’язку, вихід з ладу кожного сучасного супутника — є стратегічно важливим інцидентом.
Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.
Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.