Геомагнітна буря рівня G1-G3 — вплив на зв'язок 11-12.07.2026
8-9 червня 2026 року зафіксовано комбінований викид сонячної корональної маси з активної області AR14485 який загрожує призвести до геомагнітних збурень рівня G1-G3 11-12го липня 2026 року.
8 червня 2026 року апарати STEREO A COR2 та GOES CCOR-1 зафіксували викид корональний викид маси, походженням з активної області AR14485. Згодом, вже 9го липня, апарати GOES SUVI 195 та 284 виявили викид корональний викид маси з повторних вивержень з тої ж області. Підтверджені пізніше іншими засобами спостереження хвилі плазми рухається у напрямку нашої планети та можуть спричинити геомагнітні збурення рівня G1-G3, котрі мужуть тривати більшу частину часу 11го та 12го липня 2026 року.
Вірогідно викиди стались внаслідку спалаху C2.7, зафіксованому ще раніше - 7го липня. Викиди належать до типу C-type, тобто до звичайних CME зі швидкістю 500–999 км/с - швидкість руху хвилі плазми наразі оцінюється у 749 км/с. Ця подія космічної погоди не несе суттєвих ризиків, але класифікується як складна — два викиди, що накладаються один на одного та створюють доволі глибокий фронт.
Загальний період вірогідного впливу події на нашу планету очікується протягом щонайменше 22 годин. Що створює підвищені ризики для супутників на сверхнизьких та початкових низьких навколоземних орбітах.
Подія супроводжувалася постеруптивною аркадою, зонами затемнення/пояркішання та хвилею в екстремальному ультрафіолеті (EUV Wave). Очікується перетин з траєкторіями кількох космічних місій (Parker Solar Probe, BepiColombo, STEREO A та ін.).
Прогноз та характеристики:
Impact (Зіткнення): 11-12 липня 2026, очікуваний час ~11.07 18:32 – 12.07 20:00 UTC +/- 9 годин.
Speed (Швидкість): ~749 км/с.
Confidence (Ймовірність): High (Висока) для прибуття, з варіаціями в точному таймінгу.
Геомагнітний індекс: Очікується рівень G1–G3.
На період 11 та 12 липня операторам критичної інфраструктури, телекомунікаційних мереж та систем зв’язку рекомендується:
перевести обладнання у режим підвищеного моніторингу;
забезпечити готовність резервних каналів зв’язку;
перевірити працездатність наземних альтернатив супутниковим каналам;
посилити контроль за сервісами навігації та синхронізації часу;
відстежувати оперативні оновлення NOAA SWPC та інших профільних центрів космічної погоди.
Найточніші оцінки сили бурі та часу прибуття ударної хвилі зазвичай стають доступними за кілька годин до її фактичного досягнення Землі після отримання прямих вимірювань сонячного вітру.
Геомагнітні збурення рівня G3 несуть підвищений ризик для систем радіозв’язку, систем супутникової навігації та систем супутникового зв’язку в Україні - HF, VHF, UHF, L-band. Для C-band та X-band - ризик не значний, для Ka та Ku діапазонів - мінімальний.
Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.
Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.
Як останні події космічної погоди вплинули на наші супутники?
Багато хто знає, що саме космічна погода значно впливає на наш зв’язок. Ми вже писали раніше про це детальніше. Але крім різноманітного впливу на проходження радіохвиль через атмосферу важливо розуміти, як саме космічна погода впливає на супутники та цілі супутникові сузір’я. Чи це реальна загроза? Чи це все ж теревені про “капелюхи із фольги”?
Верифікація Starlink в Україні - досягнення, недоліки, висновки
Пройшло більше місяця з момента впровадження Україною регуляцій, котрі дозволили позбавити противника можливості використання Starlink на території України. Це дійсно стало знаковою подією, вплинувшою на хід бойових дій.
Тепловий слід терміналів супутникового зв’язку - досвід сучасної війни
В досить великій та об’ємній статті розглядається проблема виникнення теплового сліду терміналів супутникового зв’язк. Поширення застосування термовізійних камер у засобах розвідки не дозволяє недооцінювати цю вразливість. Розбираються причини та наслідки. Надаються рекомендації.







