Детальний огляд LEO-PNT Pulsar від Xona Space Systems

Недавно розпочалось тестування технологій амбітного LEO-PNT проекту. Чи обгрунтовані амбіції? Чи зможе Pulsar змінити правила гри?

Є три літери, які визначають ритм сучасного світу: PNT — Positioning, Navigation, Timing. Це поняття здається вузькотехнічним, але насправді воно лежить в основі майже всього, що ми робимо щодня. Про його критичність ми вже докладно розповідали у статті PNT — три букви, без яких сучасний світ зупиниться.

Більшість людей сприймає PNT лише як «супутникову навігацію» у телефоні чи авто. Хтось відокремлює від цього мережеві протоколи точного часу — наприклад, NTP-сервери, що синхронізують годинники в інтернеті. Насправді це все частини одного цілого: PNT — це і просторове позиціювання, і навігація, і час. Просто в одних випадках працює «N» і «P», а в інших критично важливим є саме «T».

Супутникові системи на кшталт GPS, Galileo, BeiDou чи ГЛОНАСС забезпечують глобальне позиціювання і навігацію, а також роздають опорний час. Але вони — не єдине джерело. Є наземні інфраструктури, атомні годинники в дата-центрах, мережеві протоколи синхронізації. Усі вони разом формують широку екосистему PNT.

І саме супутникова складова, яку ми звикли називати GNSS, має свої слабкі місця:

• супутники літають високо, тож сигнал доходить до Землі дуже слабким;

• у міських «каньйонах» він губиться між будівлями;

• у горах чи під дахом його може не бути зовсім;

• час «холодного старту» іноді вимірюється хвилинами;

• сигнал легко заглушити чи підробити.

Тому, попри всю свою важливість, GNSS не є ідеальними. Світ дедалі більше потребує нових шарів PNT, які доповнюватимуть існуючі. Одним із таких проєктів став Pulsar від компанії Xona Space Systems — спроба створити повноцінний набір PNT на низькій орбіті: не лише навігацію, а й час та позиціювання.