Китайський супутниковий бум
10 мільйонів користувачів супутникового зв'язку вже у 2030 році та чому космос для Пекіна тепер справа державної ваги
Китайський супутниковий бум
Пам’ятаєте початок повномасштабної війни? Тоді ще здавалося, що Україна може залишитися без зв’язку, без інтернету. Але з’явилися десятки тисяч терміналів Starlink, і ситуація змінилася кардинально. Без них війна виглядала б зовсім інакше.
У Китаї на цю історію дивляться уважно. І роблять свої висновки: супутниковий зв’язок — це не розкіш і не «резерв на чорний день». Це критична інфраструктура. Тож Пекін вирішує створити власну орбітальну подушку безпеки — але не лише для фронту, а для всієї економіки одразу. Саме тому 25 серпня 2025 року Міністерство промисловості та інформатизації КНР (MIIT) ухвалило документ, де зафіксовано ціль: понад 10 мільйонів користувачів супутникового зв’язку до 2030 року.
Смартфон, що ловить небо
Уявіть: ви в горах. Мережа зникла, а телефон — ні. Він ловить супутник, і ви відправляєте SMS, наче в центрі Пекіна.
Це й є Direct-to-Device (D2D). А щоб уникнути плутанини, у документі MIIT прямо зазначено: сервіс має працювати “без необхідності заміни SIM-картки чи номера”. Тобто користувач навіть не помітить, що «перескочив» із наземної вежі на супутник.
Перший етап — повідомлення й дзвінки. Далі, як записано в тій самій постанові, — “масштабне впровадження передачі даних через LEO-супутники”.
Коли навіть корова стає абонентом
Другий акцент урядових вказівок — LEO-IoT. В офіційному тексті прямо згадується запуск пілотних програм для «масового супутникового інтернету речей».
Що це означає? Що вантажівка з контейнером, корова на пасовищі чи сенсор у полі стануть користувачами. Кожен модуль — окремий «абонент». Тому, коли Пекін називає цифру «10 мільйонів», насправді йдеться і про людей, і про речі.
Констеляції: бамбук на орбіті
Щоб усе це реалізувати, потрібні тисячі супутників. Тому в тій самій постанові MIIT зобов’язано регуляторів спростити видачу ліцензій на “космічні станції” та частоти. Це відкрило двері для цілої хвилі запусків.
Уже зараз Китай будує орбітальні «рої»:
Guo Wang (SatNet) — державний хребет.
Qianfan (G60) — близько сотні апаратів уже на орбіті.
Geely/Geespace — власна констеляція для автомобілів.
Tianqi — вузькосмуговий IoT.
Є і чимало інших.
І якщо подивитися на календар запусків останніх місяців — супутники там ростуть справді як бамбук після дощу.
Хвиля інновацій
Окремим блоком у вказівках MIIT прописано: «стандартизація й інтеграція супутникового зв’язку в екосистему 5G/6G, розвиток національних центрів обробки та шлюзів». Це означає, що Пекін ставить завдання не тільки запускати супутники, а й будувати інфраструктуру навколо.
Що саме розвинеться?
Смартфонні чипи. Виробники інтегруватимуть NTN-модулі в масові моделі.
Антени нового покоління. Не «тарілки», а тонкі фазовані панелі.
Наземні шлюзи. Вузли, де супутниковий сигнал входить у мережу. Їх кількість має зрости кратно.
Дата-центри. Нові «мізки» для маршрутизації й кешування трафіку.
Лазерні лінки. Супутники обмінюватимуться даними напряму.
Ракетобудування. Більше супутників = більше запусків.
Фактично, курс «10 млн користувачів» тягне за собою весь технологічний сектор — від чипмейкерів до заводів із випуску носіїв.
Геополітика з чорним гумором
А тепер уявімо сценарій у стилі прогнозів нетверезіючого Медвєдєва: Кремль вирішує жахнути ядеркою в космосі й, як наслідок, засипати орбіти некерованими уламками від зіткнень мертвих супутників.
Проблема тут подвійна: постраждають не тільки західні системи, а й китайські. А у світлі політики MIIT, яка зробила супутниковий зв’язок частиною критичної цифрової інфраструктури, це означає удар по банках, енергетиці й транспорту.
І можна собі уявити, яким виразом подивиться на Кремль китайська верхівка після такого кроку. Якщо сьогодні Пекін ще називає Москву «стратегічним партнером», то після «ядерної вечірки» дружбу доведеться здавати в архів разом із уламками супутників.
Дорога у 2030 рік
Чи реально вийти на 10 мільйонів? У самій постанові MIIT це названо “цільовим орієнтиром розвитку індустрії”.
Можливі сценарії:
Базовий: 10–15 млн користувачів.
Обережний: 6–9 млн (затримки в чипах і ліцензіях).
Оптимістичний: 15–25 млн (дешевші модулі, швидші пуски).
Але головне вже очевидно: у Китаї супутниковий інтернет перестає бути «екзотикою». Він стає такою ж буденністю, як мобільний зв’язок. І можливо, саме Пекін першим покаже світу, як космос входить у повсякденне життя.
Джерела
https://www.miit.gov.cn
https://www.xinhuanet.com
https://tv.cctv.com
https://paper.people.com.cn
https://www.yicai.com
https://finance.sina.com.cn
