з 13 серпня Starlink офіційно доступний в Казахстані в повному обсязі
Новина несе в собі набагато більше, ніж просто - чергова країна ввімкнена в зону покриття. Тут є деякі інтригуючі деталі...
13го серпня з усіх офіційних джерел SpaceX та уряду Республіки Казахстан пролунала новина - супутниковий зв’язок Starlink офіційно доступний в Казахстані в повному обсязі. Насправді новина несе в собі набагато більше, ніж просто чергова країна, ввімкнена в зону покриття. Тут є деякі інтригуючі деталі. Давайте розберемось чому, та що це може означати для України та українців.
Специфіка Казахстану
З одного боку, Казахстан - країна, у котрій існує досить жорстка політика контролю внутрішніх телекомунікацій та інформаційного поля. Я не буду ніяк оцінювати демократичність або рівень цифрової свободи тут - залишу це на бажаючих прокоментувати читачів. Але можу напевно сказати, що жоден з глобальних операторів зв’язку поки не зміг вийти на ринок Казахстану, не домовившись про певний контроль трафіку та підключень локальних користувачів. Тобто розбудова локальних ЦОД та наземних станцій були та залишаються публічно задекларованими вимогами від уряду Республіки Казахстан. Спрощено кажучи - у випадку будь яких внутрішньополітичних негараздів уряд вимагає мати доступ до “інтернет-рубильника” та й не тільки...
З другого боку, Казахстан має свою специфіку - дуже багато територій де майже нема населення. Країна більше в 4,5 рази ніж Україна, але має вдвічі менше населення. Мені не раз доводилось подорожувати для проведення навчання у різні куточки Казахстану. Величезна країна, переважна більшість територій котрої має зовсім невелику щільність населення. Як наслідок - телекомунікаційна інфраструктура в негустонаселених частинах завжди вимагає значно більших інвестицій та витрат. Тому супутниковий інтернет у цифрову епоху для Казахстану - “те що доктор прописав”. Доступ до мережі без необхідності витрачати величезні суми на кабельні рішення - дуже гарна та дуже приваблива та реально потрібна для цієї країни опція.
Я уважно відстежую останні роки розвиток відносин між урядом РК та такими операторами як Starlink, OneWeb, SES, Amazon Kuiper та навіть китайським Spacesail. Після запуску успішного пілотного проекту із Starlink з метою забезпечення близько 2000 віддалених шкіл доступом в Інтернет співпраця із Starlink навіть зупинилась і був навіть ризик що Starlink не буде доступним в Казахстані. Основна відома причина - різниця в підходах до контролю доступу користувачів та, на той час, відмова від задовільнення всіх вимог уряду РК. Але раптом все змінилось... І от на це подивимось уважніше.
Парадигма зламалась?
Ілон Маск відомий своїми публічними заявами про “інтернет без обмежень”. Тобто коли з боку тих чи інших країн, на території котрих Starlink хотів надавати послуги, виникали вимоги “чіткого контролю”, котрі могли містити і не декларовані публічно вимоги щодо цензури, моніторингу, контролю доступу та т.п. - Ілон завжди відмовлявся їх задовольнити. До речі так само він відмовлявся задовольнити і вимоги на маєткову долю урядів в національних представництвах Starlink. Звісно, послідовне слідування таким принципам було зрозумілим багатьом.
Але… або “бізнес є бізнес”, або попросту “щось змінилось”… Публічних деталей відомо вкрай мало, але певні країни, вимоги котрих вочовидь не вписувались в відому парадигму Ілона Маска раптом погодились надати доступ Starlink до своїх національних ринків, декларуючи що “про все домовились”.
Умови, котрі SpaceX прийняло для роботи на територіях Ізраїлю та Сектору Гази, Казахстану та деяких інших країн залишаються публічно невідомими. І тому виникає питання - що саме змінилось в парадигмі Ілона Маска? До якої міри Starlink готовий виконати вимоги “контролю” з боку національних урядів? І це насправді дуже важливе питання і для України.
З публічно доступної інформації ми можемо судити, що розміщення наземних центрів обробки трафіку (або віртуальне “приземлення” регіонального трафіку через спеціальні ЦОД) - є ключовим критерієм вимог контролю, з боку деяких урядів. У т.ч. уряду Республіки Казахстан. Відомо, що EutelSat OneWeb виконав такі умови у повному обсязі - побудував наземну станцію в Коктерек з інтеграцією в мережеву інфраструктуру РК та створив регіональний центр інтеграції LEO-послуг для Центральної Азії.
Що ж до Starlink, то наразі публічно відомі лише заяви певних урядовців РК. Наприклад віце-міністр цифрового розвитку Дмитро Мун розповів виданню LS, що "З 12 червня 2025 року підписано угоду, яка закріплює зобов'язання компанії дотримуватись законодавства Казахстану при наданні послуг. Це говорить про те, що відповідні сервери будуть розміщуватися на території РК".
Також є офіційна новина про отримання статусу реселлера Starlink в Казахстані компанією IEC Telecom Group. До речі, в Україні поки що жодна компанія не змогла отримати такий статус…
Отже, вірогідно, користувачі Starlink в Казахстані будуть мати доступ лише до того, що їм доступно із національної мережі. Але чи це стосується всіх користувачів в регіоні, включно із роумінгом… чи лише підключених через національних реселерів - наразі публічно невідомо.
Чи буде працювати наприклад Starlink якогось європейського журналіста у локації, де у випадку заворушень уряд вимкне інтернет доступ?
Якщо північний сусід запустить дрон із придбаним наприклад в ОАЕ терміналом Starlink на борту, то чи буде він працювати?
Подібних питань є ще багато…
Отже ми маємо поки лише підтвердження, що послуги Starlink на території РК будуть відповідати вимогам контролю, виконання котрих до цього моменту було дуже спірним питанням. Чим саме поступилось керівництво SpaceX, а чим уряд Казахстану - поки що не зрозуміло. Пошуки відповідей тривають…
Чому це важливо для України?
Вірогідно вже прийшов час, коли доступ до послуг Starlink в Україні має також певною мірою регулюватись - не секрет, що агресор використовує термінали Starlink навіть на деяких своїх дронах, не кажучи вже про використання Starlink на ТОТ. І якщо ми не хочемо, щоб противник користувався перевагами Starlink в Україні, не хочемо щоб ворог міг влучати в наші критичні об’єкти, то єдиний можливий шлях - врегулювати питання контролю. Тобто зробити так, щоб ворог користуватись терміналами Starlink не міг.
Шляхів для врегулювання є декілька, але всі вони починаються з того, що уряд України має сформулювати певні вимоги, а SpaceX має погодитись на них. Чи буде це зроблено? Коли та як? Коли в Україні з’являться офіційні реселлери та дистрибютори Starlink? Ці питання наразі залишаються відкритими. Як і питання - чи може Україна використати казахстанський прецедент як модель переговорів зі SpaceX?
Досвід Казахстану показує: навіть Starlink змушений адаптуватися до вимог держав. Для України це сигнал, що настав час формалізувати свої вимоги до SpaceX - і зробити це краще сьогодні, ніж завтра.