• What is PNT and RNSS?

• Who are the “Lords of Precise Time”?

• The history of Starlink PNT

• What exactly is being disabled on May 20 — and why?

• What’s next?

The modern technological foundation of human civilization actually rests on various technological pillars. However, connectivity and encryption currently serve as the true key foundation for the vast majority of all tech solutions familiar to us today. SkyLinker has already written about this in the publication “PNT — three letters without which the modern world would stop.”

As is always the case, the importance of this technological foundation leads to very interesting political, economic, and even social dependencies that few people know about. But in reality, it is these factors that shape the planet’s political landscape and even create certain unwritten rules that everyone—from technological pioneers to the leaders of the most powerful countries—is forced to follow.

We should emphasize right away that certain technical details and descriptions of Starlink PNT usage have been intentionally omitted in this material. All information mentioned and provided in the material is available in various publicly accessible sources. This publication does not contain any information obtained through official or unofficial cooperation with any companies or organizations.

Read more

• Що таке PNT та RNSS?

• Хто такі Володарі точного часу?

• Історія Starlink PNT

• Що саме вимикають у Starlink 20 травня та чому?

• Що далі?

Сучасний технологічний фундамент цивілізації людства насправді тримається на різних технологічних кітах. Але зв’язок та шифрування, наразі є справжнім ключовим фундаментом для левової частки всіх звичних нам сьогодні технологій. Про це SkyLinker вже писав у публікації “PNT — три букви, без яких сучасний світ зупиниться”.

І як це завжди буває, важливість цього технологічного фундаменту призводить до дуже цікавих політичних, економічних та навіть соціальних залежностей, про котрі мало хто знає. Але насправді саме вони формують навіть політичний ландшафт планети, та навіть своєрідні неписані правила, дотримуватись яких вимушені всі — від технологічних першопроходців до лідерів найпотужніших країн.

Відразу підкреслимо, що в цьому матеріалі навмисно опущені певні технічні деталі та описи використання Starlink PNT. Вся згадана та наведена в матеріалі інформація доступна в різних публічно доступних джерелах. Публікація не містить жодної інформації, отриманої в межах офіційної або неофіційної співпраці з тими чи іншими компаніями або організаціями.

Read more

Потужний спалах класу X1.4 в активній зоні AR 14405 (S27E45) стався 30 березня о 06:19 за Києвом (03:19 UTC). Подія супроводжувалася швидким викидом корональної маси (CME) зі швидкістю 1845 км/с. Подія класифікується як Partial-halo CME з прямою геоефективністю.

Згідно з різним моделюванням, прибуття ударної хвилі очікується між 31 березня о 13:40 (10:40 UTC) до ранку 1 квітня о 07:24 (04:24 UTC). Оптимістичний сценарій передбачає рівень геомагнітних збурень G1-G3 (Kp 5.0 – 7.0). Песимістичний сценарій несе екстремальний рівень збурень G4-G5 (Kp 7.0 – 9.0).

SkyLinker рекомендує відстежувати уточнення прогнозів на сайті NOAA SWPC або за іншими відповідними джерелами. Уточнення прогнозів зазвичай відбувається за 2-4 години до самого “прильоту” ударної хвилі.

Операторам критичної інфраструктури та систем зв’язку рекомендовано перевести обладнання в режим підвищеного моніторингу на період з вечора 31 березня до кінця доби 2 квітня. Заздалегідь підготуйте альтернативні канали зв’язку на випадок нестабільної роботи супутникового інтернету.

Геомагнітні збурення рівня G5 несуть значний ризик збоїв для систем радіозв’язку, систем супутникової навігації та систем супутникового зв’язку в Україні, в діапазонах HF, VHF, UHF, L-band. Для C-band та X-band - ризик високий, для Ka та Ku діапазонів - від помірного до значного.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

22 березня 2026 року о 10:36 за київським часом (08:36 UTC) було зафіксовано надпотужний корональний викид маси (CME) типу «повний гало» (Full Halo). Подія стала результатом тривалого сонячного спалаху класу X1.1 (R3 Strong за шкалою NOAA) в активній області AR14401 (S19W12), розташованій майже в центрі сонячного диска.

Дані космічних апаратів SOHO/LASCO та STEREO A підтверджують формування симетричної ударної хвилі, що рухається безпосередньо в напрямку Землі. Початкова швидкість викиду зафіксована на рівні 1240 км/с, що класифікує цю подію як високоенергетичну.

Прогноз та характеристики:

• Impact (Зіткнення): 25.03.2026, очікуваний час ~08:43 UTC (10:43 за київським часом).

• Speed (Швидкість): ~1240 км/с.

• Confidence (Ймовірність): High (Висока).

• Геомагнітний індекс: Очікується рівень G3 (Strong), з можливим посиленням до G4 (Severe).

Враховуючи збурення рівня G2-G3 котрі спостерігались останні три дні у наслідку минулої події, наслідки нової хвилі збурень для низькоорбітальних супутників можуть бути більш відчутними.

SkyLinker рекомендує відстежувати уточнення прогнозів на сайті NOAA SWPC або за іншими відповідними джерелами. Уточнення прогнозів зазвичай відбувається за 2-4 години до самого “прильоту” ударної хвилі.

Операторам критичної інфраструктури та систем зв’язку рекомендовано перевести обладнання в режим підвищеного моніторингу на період з вечора 20 березня до кінця доби 21 березня. Заздалегідь підготуйте альтернативні канали зв’язку на випадок нестабільної роботи супутникового інтернету.

Геомагнітні збурення рівня G4, означає підвищений ризик збоїв для систем радіозв’язку, систем супутникової навігації та систем супутникового зв’язку в Україні, в діапазонах HF, VHF, UHF, L-band. Для C-band та X-band - ризик від незначного до помірного, для Ka та Ku діапазонів - помірний.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

18 березня 2026 року о 11:23 за київським часом (09:23 UTC) було зафіксовано потужний корональний викид маси (CME), спрямований у бік Землі. Подія пов’язана зі спалахом класу M2.7 (R1 Moderate за шкалою NOAA) в активній області AR14392 (S16W05), який досяг піку о 08:42 UTC.

Subscribe now

За даними обсерваторій STEREO A, SOHO та GOES, викид класифікується як «частковий гало» (Partial Halo) з вираженою трьохкомпонентною структурою. Початкова швидкість викиду оцінюється у 731 км/с. Попри ознаки дефлексії (відхилення) потоку на північний захід, моделювання WSA-ENLIL підтверджує пряме зіткнення плазмової хмари з магнітосферою Землі.

Початкові геомагнітні збурення від первинної ударної хвилі можливі вже вечором 20 березня після 19:00 за київським часом (17:24 UTC +/- 7 год). Прогнозований рівень збурень G1-G3 (Kp = 5-7).

SkyLinker рекомендує відстежувати уточнення прогнозів на сайті NOAA SWPC або за іншими відповідними джерелами. Уточнення прогнозів зазвичай відбувається за 2-4 години до самого “прильоту” ударної хвилі.

Операторам критичної інфраструктури та систем зв'язку рекомендовано перевести обладнання в режим підвищеного моніторингу на період з вечора 20 березня до кінця доби 21 березня. Заздалегідь підготуйте альтернативні канали зв'язку на випадок нестабільної роботи супутникового інтернету.

Геомагнітні збурення рівня G3, означає підвищений ризик збоїв для систем радіозв’язку, систем супутникової навігації та систем супутникового зв’язку в Україні, в діапазонах HF, VHF, UHF, L-band. Для C-band та X-band - ризик незначний, для Ka та Ku діапазонів - помірний.

Під час таких збурень над територією України можливі значні перебої ГНСС та HF-зв’язку, підвищений ризик для супутникового зв’язку та навіть і ризик геоіндукованих струмів в довгих інфраструктурних лініях. Також можливі яскраві полярні сяйва та короткочасні збої супутникового й радіозв’язку.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

У Латвії суд виніс вирок у справі незаконного постачання супутникових систем зв’язку Starlink до Росії для потреб армії, яка веде війну проти України. Громадянина Азербайджану Алі Халілова засуджено до 11 років позбавлення волі за участь в організованій схемі обходу санкцій та забезпечення російських військових технологічними засобами.

Subscribe now

Про цей, доволі гучний інцидент, ми вже писали раніше — слідство встановило, що група осіб, серед іншого, закуповувала в інтернеті переносні системи супутникового зв’язку Starlink, після чого переправляла їх до Росії. Загальна сума закупівель різноманітних товарів подвійного призначення сягнула близько 200 тисяч євро. Європейський Союз прямо забороняє передачу таких технологій до Росії через їхнє військове призначення.

За даними Служби державної безпеки Латвії (VDD), дії обвинувачених кваліфікувалися за статтями про передачу майна стороні збройного конфлікту, що діє проти територіальної цілісності іншої держави, а також за порушення санкцій ЄС, вчинене організованою групою.

Згідно повідомлення служби новин LTV, у матеріалах справи підкреслюється, що постачання такого обладнання фактично означало сприяння військовим діям Росії проти України та створювало загрозу міжнародній безпеці. Зокрема, передані системи зв’язку дозволяли підвищити ефективність управління підрозділами та координацію бойових дій.

Служба державної безпеки Латвії також зазначає, що подібні схеми є частиною ширших спроб Росії обходити санкції та отримувати критично важливі технології через посередників у країнах ЄС. У зв’язку з цим розслідування щодо інших можливих учасників триває.

Вирок у цій справі демонструє, що участь у постачанні технологій подвійного призначення для російської армії розглядається як серйозний злочин, який тягне за собою тривалі терміни ув’язнення та кримінальну відповідальність навіть у випадку непрямої участі в таких схемах.

Система європейського правосуддя на жаль не є дуже швидкою — виявлення протиправних дій відбулось ще влітку 2024 року. До суду справа дійшла вже у вересні 2025. І лише тепер, у березні 2026 ми побачили винесення першого вироку. Такий термін часу не є чимось нетиповим для таких справ — якість правосуддя інколи вимагає дуже ретельного дотримання законів та правил для відповідних процесів.

Але попри довгий термін, ми маємо тепер наочний прецедент, як підтримка збройної агресії проти України може призвести до покарань із доволі значними термінами ув’язнення. Сподіваємось це стане уроком для тих, хто пробує заробити на закупівлях для військ країни-агресора.

Share

A few days ago, global media reported a fairly significant event for the satellite communications system of the aggressor state — the complete loss of an important, relatively modern, and powerful telecommunications satellite. SkyLinker has prepared a brief overview of the incident and an analysis of its consequences.

Incident in orbit

On March 4, 2026, at approximately 8:45 a.m. Moscow time, the geostationary satellite Express-AT1 (orbital position 56° East longitude) experienced a sudden failure — an instantaneous shutdown of all systems for unknown reasons. The operator, FSUE “Kosmicheskaya Svyaz” (GP KS / RSCC), reported an “abnormal situation.” All attempts to restore the satellite have failed.

At present, no details or causes of the incident have been reported in the media. Therefore, the specifics of the malfunction and the current state of the satellite’s systems remain unknown. However, the very fact that the satellite has been officially declared lost confirms that Express-AT1 is completely out of service. It is also unknown whether the Russian side still has the capability to control the satellite’s orbit or whether it can move it into a graveyard orbit.

About the Express satellite constellation

The “Express” constellation is the primary geostationary system of civilian communications satellites of the so-called Russia, operated by the state operator RSCC (GPKS). It consists of several series of spacecraft — primarily Express-AM, Express-AMU, Express-80/103, and Express-AT — positioned at various orbital slots above Eurasia. These satellites operate in the C, Ku, and partly Ka bands, providing television and radio broadcasting, broadband satellite internet, corporate VSAT networks, trunk communication channels, and media content distribution across the territory of the former USSR and adjacent regions. In the current configuration of the constellation, satellites of the AM and AMU series serve as the main infrastructure platforms for broadband connectivity and operator networks.

The satellites Express-AT1 and Express-AT2 occupy a more specialized role within this system. They are Ku-band spacecraft deployed at orbital positions 56°E and 140°E respectively, and were created primarily for DTH (Direct-To-Home) satellite television services and signal distribution. Because of this, their role in the Express constellation is not to form the backbone infrastructure for satellite internet, but rather to provide regional coverage and transponder capacity for broadcasting and certain Ku-band services. In practice, they complement the system’s main communications satellites by expanding the available spectrum and orbital positions.

In the geographic distribution of roles, Express-AT1 is oriented toward the European and central part of the so-called Russia, while Express-AT2 mainly covers Siberia and the Far East. Thus, the AT-series satellites serve as an additional Ku-band resource within the Express constellation, providing regional coverage and support for broadcasting services, while the main load of broadband satellite communications in the system is carried by spacecraft of the AM and AMU series.

About the Express-AT1 satellite

The Express-AT1 satellite was created as part of the modernization of the Russian geostationary communications constellation implemented under the Russian Federal Space Program for 2006–2015. It was manufactured by JSC “Information Satellite Systems named after Academician M. F. Reshetnev” (ISS Reshetnev), the primary Russian manufacturer of communications satellites. The project was implemented in a format of international cooperation with Thales Alenia Space (France), which supplied a significant portion of the communications payload and several onboard systems.

The spacecraft was based on the Express-1000H platform — a modification of the Russian Express-1000 satellite platform developed by ISS Reshetnev for mid-class geostationary satellites. This platform forms the structural and power “framework” of the satellite: it includes the spacecraft structure, attitude control and stabilization systems, onboard electrical power systems with solar arrays, thermal control systems, orbit correction thrusters, and part of the onboard control system. In other words, the Russian side was responsible for the mechanical structure, power systems, propulsion, flight control system, and integration of the spacecraft.

The French company Thales Alenia Space mainly supplied the telecommunications payload. This included Ku-band transponders, power amplifiers, antennas, and a significant portion of the radio-frequency electronics that directly generate and transmit communications signals. In many satellites of the Express series from that period, this part of the equipment was based on French or broader European technologies, since they provided higher efficiency and reliability for telecommunications hardware.

Express-AT1

• Launched on March 15, 2014

• Entered service on April 22, 2014

• Designed service life: 15 years (until approximately 2029–2030)

• Mass: 1,726 kg

• Payload power: ~5.88 kW (according to other sources 5.6–7.6 kW)

• Payload: 32 active Ku-band transponders (+8 backup)

• Orbit: geostationary, 56°E

According to its official positioning, Express-AT1 was primarily a satellite for direct-to-home (DTH) satellite television broadcasting. Even Eutelsat, under a 15-year contract, leased transponders on it for the Tricolor TV and NTV Plus platforms. In other words, originally and formally it was not a “military satellite,” but a “nominally civilian” high-power Ku-band resource that later began to be viewed as part of the broader dual-use infrastructure of the aggressor state.

Public confirmations of Express-AT1 being used for military communications have not yet appeared in the media. Non-public confirmations of such use remain in the “fog of war.” However, it should also be understood that even the “simple” broadcasting of television channels of the aggressor state is unquestionably part of its information warfare and an element of psychological and information operations.

Technologically, the Express-AT1 satellite makes it possible to provide two-way broadband HTS access to the Internet or service networks for subscribers using typical VSAT equipment. This includes both the familiar satellite dishes with diameters up to 1.2 meters and newer flat-panel terminals with phased-array antennas.

The connection throughput that the Express-AT1 satellite can provide for such equipment: 1–10 Mbps uplink and 10–50 Mbps downlink, using the DVB-S2 / TDMA standard.

Consequences of the incident

The main consequence of the loss of Express-AT1 was the decision to relocate the orbit of the satellite Express-AT2 from 140°E to 56°E, which may take 3–6 months. Naturally, this will also “expose” the eastern region that was previously covered by Express-AT2.

Until the relocation is completed, DTH subscribers of Express-AT1 have no means of restoring services without re-pointing antennas and reconfiguring equipment.

Taking advantage of the situation, the company Eutelsat terminated its 15-year contracts for leasing capacity on Express-AT1/AT2, citing the loss of those capacities. For Eutelsat, these are relatively minor commercial losses while eliminating reputational risks associated with cooperation with the aggressor state. For the so-called Russia, however, this means both the loss of some of the few remaining sources of financing for the satellite constellation and a fairly significant structural change in its service portfolio.

For the satellite communications system of the aggressor state, the loss of Express-AT1 does not currently appear critical. However, against the background of the loss of the ability to use Starlink in the territory of Ukraine, the loss of communications for any number of users in occupied territories is unquestionably viewed positively.

The very fact of limiting the aggressor state’s capabilities for conducting military operations, where satellite communications play a key role, is quite significant. Against the backdrop of the aging current fleet of communications satellites, the failure of each modern satellite is a strategically important incident.

Share

The support of paid subscribers of SkyLinker.io will allow us to share even better and even more independent analytics, interesting reviews, and produce training and educational materials. From an inexpensive subscription costing a few cups of coffee per month to a more significant “Patron” level — all of this is clearly and qualitatively converted into information and knowledge, primarily for the defenders of Ukraine.

All the most interesting things from the world of communication and space technologies are also available in the form of educational audio podcasts and video lectures both on the website and on the SkyLinker Youtube channel.

Subscribe now

Декілька днів тому світові ЗМІ повідомили про доволі значну подію для супутникового зв’язку країни-агресора — повну втрату важливого, доволі сучасного та потужного телекомунікаційного супутника. SkyLinker підготував для вас короткий огляд інциденту та аналіз його наслідків.

Subscribe now

Інцидент на орбіті

4 березня 2026 року близько 8:45 за московським часом на геостаціонарному супутнику Express-AT1 (позиція 56° східної довготи) сталася раптова аварія — моментальне відключення всіх систем з невідомих причин. Оператор ФГУП «Космическая связь» (ГП КС / RSCC) повідомив про «нештатну ситуацію». Всі спроби відновлення не дали результатів.

Наразі у ЗМІ відсутні будь-які деталі або причини інциденту. Отже специфіка аварії та поточний стан систем супутника залишається невідомими. Але сам факт офіційного виголошення супутника втраченим підтверджує повний вихід Express-AT1 із експлуатації. Невідомо також чи має взагалі російська сторона можливість керування орбітою супутника та чи здатна вивести його на паркувальну орбіту.

Про угруповання супутників Express

Угруповання “Express” — це основна геостаціонарна система цивільних супутників зв’язку тзв. росії, що експлуатується державним оператором ГПКС (RSCC). Воно складається з декількох серій апаратів — насамперед Express-AM, Express-AMU, Express-80/103 та Express-AT, які розміщені в різних орбітальних позиціях над Євразією. Супутники працюють у діапазонах C, Ku і частково Ka, забезпечуючи телерадіомовлення, широкосмуговий супутниковий інтернет, корпоративні мережі VSAT, магістральні канали зв’язку та дистрибуцію медіаконтенту по території колишнього СРСР та прилеглих регіонах. У сучасній конфігурації угруповання саме супутники серій AM і AMU виконують роль основних інфраструктурних платформ для широкосмугового зв’язку та операторських мереж.

Супутники Express-AT1 та Express-AT2 займають у цій системі більш вузьку роль. Вони є апаратами Ku-діапазону, розгорнутими відповідно в орбітальних позиціях 56°E і 140°E, і були створені переважно для сервісів супутникового телебачення DTH (Direct-To-Home) та дистрибуції сигналу. Через це їхня функція в угрупованні Express полягає не у формуванні магістральної інфраструктури супутникового інтернету, а в забезпеченні регіонального покриття та транспондерного ресурсу для мовлення і окремих Ku-сервісів. Фактично вони доповнюють основні комунікаційні супутники системи, розширюючи доступний спектр і орбітальні позиції.

У географічному розподілі ролей Express-AT1 орієнтований на європейську та центральну частину тзв росії, тоді як Express-AT2 покриває переважно Сибір і Далекий Схід. Таким чином, супутники серії AT виконують функцію додаткового Ku-ресурсу в угрупованні Express, забезпечуючи регіональне покриття і підтримку сервісів мовлення, тоді як основне навантаження широкосмугового супутникового зв’язку в системі несуть апарати серій AM та AMU.

Subscribe now

Про супутник Express-AT1

Супутник Express-AT1 створений у рамках модернізації російського геостаціонарного угруповання зв’язку, що реалізовувалась у межах Федеральної космічної програми РФ 2006–2015 років. Його виготовлення здійснювалось підприємством АО «Информационные спутниковые системы имени академика М. Ф. Решетнёва» (ІСС Решетньова) — основним російським виробником супутників зв’язку. При цьому проєкт реалізовувався у форматі міжнародної кооперації з Thales Alenia Space (Франція), яка виступала постачальником значної частини комунікаційного корисного навантаження та низки бортових систем.

Базою апарата стала платформа Express-1000H — модифікація російської супутникової платформи серії Express-1000, розробленої ІСС Решетньова для геостаціонарних супутників середнього класу. Ця платформа формує конструкційний і енергетичний “каркас” супутника: до неї належать несуча структура апарата, системи орієнтації та стабілізації, бортова електроживильна система із сонячними батареями, системи терморегулювання, двигуни корекції орбіти та частина бортового управління. Тобто саме російська сторона відповідала за механічну конструкцію, енергетичну систему, двигуни, систему керування польотом і інтеграцію апарата.

Французька компанія Thales Alenia Space забезпечувала переважно телекомунікаційне корисне навантаження (payload). До нього входили Ku-діапазонні транспондери, підсилювачі потужності, антени та значна частина радіочастотної електроніки, що безпосередньо формує і передає сигнали зв’язку. У багатьох супутниках серії Express того періоду саме ця частина обладнання базувалась на французьких або європейських технологіях, оскільки вони забезпечували вищу ефективність і надійність телекомунікаційної апаратури.

Express-AT1

• запущений 15 березня 2014 року

• введений в експлуатацію 22 квітня 2014 року

• Розрахунковий термін служби: 15 років (до ~2029–2030 рр.)

• Маса: 1726 кг

• Потужність корисного навантаження: ~5,88 кВт (за іншими даними 5,6–7,6 кВт)

• Корисне навантаження: 32 активні Ku-діапазонні транспондери (+8 резервних)

• Орбіта: геостаціонарна, 56°E

За своїм офіційним позиціонуванням Express-AT1 був насамперед супутником безпосереднього супутникового телерадіомовлення DTH. Навіть компанія Eutelsat, в рамках 15-річного контракту, орендувала на ньому транспондери для платформ Tricolor TV та NTV Plus. Тобто початково та формально це був не “військовий супутник”, а “умовно цивільний” високопотужний Ku-band ресурс, який, однак згодом став оцінюватись як частина ширшої dual-use інфраструктури країни-агресора.

Публічних підтверджень використання саме Express-AT1 у військовому зв’язку у ЗМІ поки ще не лунало. Непублічні підтвердження такого використання залишаються все ще “в тумані війни”. Але слід також розуміти, що навіть “проста” трансляція телевізійних каналів країни-агресора безумовно є частиною його інформаційної зброї та елементом ІПСО.

Технологічно супутник Express-AT1 дозволяє забезпечувати двосторонній широкосмуговий HTS доступ до мережі Інтернет або службових мереж для абонентів із типовим обладнанням VSAT. Мова йде як про звичні багатьом “тарілки” з діаметром до 1.2 метри, так і про новіші моделі пласких терміналів з АФАР.

Пропускна здатність з’єднання, котре може забезпечити для такого обладнання супутник Express-AT1: 1-10 Мб/с uplink та 10-50 Мб/с downlink, у стандарті DVB-S2 / TDMA.

Subscribe now

Наслідки інциденту

Головним наслідком втрати Express-AT1 стало рішення релокації орбіти супутника Express-AT2 , з 140°E на 56°E, котра може тривати 3-6 місяців. Звісно, це також “оголить” східний регіон, куди було орієнтоване покриття Express-AT2.

До завершення релокації, для абонентів DTH Express-AT1 не залишилось засобів повернення послуг без необхідності переорієнтації антен та реконфігурації обладнання.

Скориставшись нагодою, компанія Eutelsat розірвала 15 річні контракти на оренду потужностей Express-AT1/AT2, посилаючись на втрату самих потужностей. Для Eutelsat — це доволі незначні комерційні втрати, при нівелюванні ризиків репутаційних втрат від співпраці із країною-агресором. А от для тзв. росії це і втрати небагатьох залишившихся джерел фінансування супутникового угруповання, і доволі суттєва стратегічна структурна зміна портфелю послуг.

Для супутникового зв’язку країни-агресора втрата Express-AT1 не виглядає наразі критичною. Але на фоні втрати можливості використання Starlink на території України, втрата зв’язку будь-якою кількістю користувачів на окупованих територіях беззаперечно сприймається позитивно.

Сам факт обмеження можливостей країни-агресора щодо ведення бойових дій, де супутниковий зв’язок грає ключову роль, є доволі важливим. На фоні старіння поточного флоту супутників зв’язку, вихід з ладу кожного сучасного супутника — є стратегічно важливим інцидентом.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

More than a month has passed since Ukraine implemented regulations that made it possible to deprive the enemy of the ability to use Starlink on the territory of Ukraine. This indeed became a landmark event that influenced the course of military operations.

Various media outlets publish different news on this topic every day. Mostly optimistic and positive. But sometimes rather ambiguous as well. Which of course contributes to the emergence of certain myths. Let us try to examine the realities and assessments without speculation or emotion.

History of the issue

The topic of the enemy’s use of Starlink is actually not a new one. Back in February 2024 this issue was comprehensively covered by Volodymyr Stepanets in a publication on Mind.ua and in an interview on Radio NV.

Reports about the enemy’s use of Starlink, particularly on drones, began to appear more and more frequently. There were also cases of Russian manufacturers advertising the integration of Starlink into their drones. By the end of 2025, cases of effective use of Starlink on strike drones had become a constant and worrying element of the news.

As the further development of events showed, by the end of January 2026 the occupying forces of the aggressor state were using Starlink very systematically and on a massive scale. Sometimes even surpassing the level of saturation with this convenient satellite communication among units of the Armed Forces of Ukraine. We also wrote earlier about direct signs of this.

What happened and when

A detailed description of the chronology of events was provided in the previous review. However, some events from that chain must be considered from different angles.

At the end of January 2026, against the background of a significant increase in publications and reports about the use of Starlink on strike drones of the aggressor’s troops, certain statements were made by the newly appointed Minister of Defense of Ukraine — Mykhailo Fedorov. They concerned an appeal to SpaceX to make it impossible for Russian forces to use Starlink terminals on the territory of Ukraine.

The next step was an unannounced restriction of Starlink terminals while in motion. On January 30, starting at 08:00 in the morning, the connection to the network was simply disabled at speeds of 70 km/h and higher. Of course, this made the use of Starlink on the vast majority of drones impossible. And not only for the enemy, but also for the Defense Forces of Ukraine.

In addition to positive consequences, there were also negative ones — Starlink terminals on trains, evacuation vehicles, cars and all other moving platforms could not operate when the speed limit was exceeded. The number of drones lost by the Defense Forces of Ukraine and other direct or indirect losses was of course never disclosed. But there certainly were some losses. SkyLinker does not have the ability to disclose details, for the same reasons other sources cannot do so.

The cause of these losses can of course be considered organizational and systemic shortcomings in the prior notification of the Defense Forces of Ukraine and other structures about such events. Certain conclusions were of course drawn. Whether they are sufficient or not will be shown by time. But one of the key problems of today — Ukraine’s critical dependence on Starlink — manifested itself in full.

However, already on February 1 official statements were made about the next step — the introduction of authorization of Starlink users and equipment in order to create “whitelists”.

Of course, no clear deadlines or dates were announced for entirely understandable reasons — the “fog of war” is sometimes critically important. Accordingly, expectations regarding the start of blocking varied widely — from “any moment now” to “they will hardly manage it within a month”.

But the Ministry of Defense did not delay, and the blocking actually began on February 4 at 20:00. And again, the event became unexpected both for the enemy and for many Ukrainians. This is clearly demonstrated by the graph of the Kentik monitoring service, which shows a 75% drop in traffic volumes in the Ukrainian segment of the Starlink network.

That is, such a significant drop in traffic is clear confirmation that from the moment the blocking began, the decline was not 10–15% and not even 50%. Only 25% of the total fleet of Starlink terminals remained active for a long period. Thus Ukrainian Starlink users suffered significantly from the blocking.

Of course, the methodology of Kentik and the coverage of the target segment may be subject to discussion and clarification. Therefore what is critically important here is the interpretation of the scale and trends. And for this, similar indicators from CloudFlare are also suitable.

Verification of Starlink equipment within the structures of the Defense Forces of Ukraine was implemented in various ways. But it should be noted that Delta was effectively used as the main source of trusted authorization for any similar processes. And this made it possible to achieve an unprecedented level of scale and speed of these processes.

Within several weeks, already by February 17, in addition to CNAP the verification processes integrated Ukrposhta and Nova Poshta. This made it possible to pave a path to solving equipment verification problems for quite remote users.

Of course, the “underwater” part of the verification — that is, digital automation and logistics — remains non-public. But any specialist can imagine the scale of challenges, problems and complexities that all involved structures had to overcome.

Although the path was thorny and not easy, as of now the verification process looks rather organized. Even though certain problems still occur, primarily related to the “fine-tuning” of automation.

Consequences

For the occupiers this became a fatal and dramatic surprise. But again, insufficient awareness and certain technical problems of the blocking process itself led to significant losses on the Ukrainian side as well. And we are not talking only about lost drones... Interrupted communications at different levels unfortunately in some cases also led to human losses. Nevertheless the scale of losses, for the same reasons, is not disclosed.

We will not speculate in this analysis either about the scale of the losses themselves or about their acceptability. With time, as always happens, firsthand accounts and a variety of judgments will appear… But the fact is quite simple — the blocking was fast and far from painless for the Ukrainian side. And various analyses of shortcomings and mistakes are vital at all levels.

Nevertheless, subsequent events showed that the blocking did lead to a radical restriction of the enemy’s use of Starlink. And in some places the result was even a complete interruption of the enemy’s military communications. That is, despite several years of public discussion of the problem, no one expected the result to be so significant.

By the way, the Defense Forces of Ukraine managed to take advantage of such consequences in many sections of the front, significantly improving the tactical situation. Thus a considerable military success resulting from the blocking of Starlink is evident. And this to some extent is the result of the actions of all those involved… A positive and important result.

Of course, it is still somewhat early to draw final conclusions. But the Ministry of Defense of Ukraine has a good chance in the future to boast achievements in protecting our telecommunications space from the enemy. Perhaps it will even become the first case in many years when an initiative of the Minister of Defense of Ukraine was not merely executive or supportive but truly strategic and defensive. At least the shift of the role from executor to initiator is quite a positive fact.

The creation of Starlink equipment authorization processes was of course a challenge for many — for certain ministries, for the structures of the Defense Forces of Ukraine, and for the Security Service of Ukraine. It is a complex solution that has many components. But one way or another, without such solutions it is impossible to ensure the protection of the country. And the “harvest” collected by the SBU of citizens who were willing for money to register enemy equipment in their name is a marker of the successful beginning of the implementation of a comprehensive approach.

Summary

The conclusions that we can confidently draw from the entire chain of events and their causes.

1. The Ukrainian telecommunications space requires protection from abuse, first of all by the aggressor’s forces. Above all this concerns satellite and cellular communications that may be used in means of attack. This requires strategic decisions and the development of mechanisms for their implementation. For now we do not see signs of such a decision. Although certain measures by the Ministry of Defense of Ukraine give hope that there will be continuation.

2. Satellite communication systems such as Starlink, OneWeb and Amazon LEO still have no alternatives for us. Therefore all of them must become the subject of clear and simple security regulations. There is hope that the experience of implementing Starlink regulations will be scaled to the other systems as well.

3. The first month of creating verification processes gave a great deal of experience to all those involved. This is very valuable experience that needs to be analyzed and systematized. Soon there will be many more operators and systems in the satellite communications market. We must already prepare for this.

4. All structures of the Defense Forces of Ukraine must adapt their processes to the needs of the security perimeter as well as to related technical needs. First of all this concerns information services, monitoring and technical support. Repetition of losses due to poor notification is unacceptable. The vast majority of communications specialists still do not have separate specialized tools to meet their needs that could be created within the projects currently being implemented.

5. The lack of proper information for civilians and servicemen, particularly the formation of clear expectations regarding procedures, restrictions and capabilities related to satellite communication systems, cannot be justified by secrecy or the “fog of war”. More than a month has already passed, and the vast majority of Starlink users — of whom there are significantly more than 200,000 in Ukraine — still have no idea when and what changes will occur. This is one of the most important shortcomings that has so far remained without any response from officials. In particular, all users are interested in the question — when will the movement speed limit be lifted?

6. The problem was publicly known long before this. And despite all statements by officials, the problem was simply ignored for a long time. As a result of the accumulation of a huge amount of Starlink equipment, a painless scenario simply did not remain… Perhaps this will become a good example of which problems should not be postponed until the future…

7. In the coming years several global satellite communication operators will enter the market. And they are certainly looking at the Ukrainian market as currently the largest market on the continent — we indeed have more Starlink terminals than the rest of Europe. They would gladly “push” Starlink aside. But without clear and understandable rules and regulations will they come to us?... A good question…

8. In the “fog of war” the answers to other important questions also remain unclear — when will Starlink distribution start operating in Ukraine? That is, when will it be possible to purchase equipment not from gray resellers but legally and transparently? When will it be possible to sign contracts on behalf of organizations without guaranteed violations of certain regulations?

So what do we have in the “dry residue”? Quite positive trends regarding the actions of the Ministry of Defense, although with many questions including those regarding losses. We hope for continuation. And of course we have significant success in blocking and degrading the enemy’s capabilities. Whether further steps will also be positive — time will show.

But it can already be said in advance that the process of implementing security regulations of this scale will certainly appear in many textbooks and will be carefully studied by other countries.

The support of paid subscribers of SkyLinker.io will allow us to share even better and even more independent analytics, interesting reviews, and produce training and educational materials. From an inexpensive subscription costing a few cups of coffee per month to a more significant “Patron” level — all of this is clearly and qualitatively converted into information and knowledge, primarily for the defenders of Ukraine.

All the most interesting things from the world of communication and space technologies are also available in the form of educational audio podcasts and video lectures both on the website and on the SkyLinker Youtube channel.

Пройшло більше місяця з момента впровадження Україною регуляцій, котрі дозволили позбавити противника можливості використання Starlink на території України. Це дійсно стало знаковою подією, вплинувшою на хід бойових дій.

Різноманітні ЗМІ щодня підсипають різні новини по цій темі. Здебільшого рожевих та позитивних. Але деінде і доволі неоднозначних. Що звісно сприяє зародженню певних міфів. Спробуємо розібратись у реаліях та оцінках, без спекуляцій та емоцій.

Історія питання

Тематика використання Starlink противником насправді тема доволі не нова. Ще у лютому 2024 року це питання детально було всебічно розкрите Володимиром Степанцем у публікації на Mind.ua та в інтервью на Радіо NV.

Повідомлення про використання Starlink противником, зокрема на дронах, з’являлись чим далі тим частіше. Також з’явились факти рекламування інтеграції Starlink в свої дрони російскими виробниками. А наприкінці 2025 року факти ефективного використання Starlink на ударних дронах стали постійною та непокоючою складовою новин.

Як показав подальший розвиток подій, на кінець січня 2026 окупаційні сили країни-загарбника використовували Starlink дуже системно та масово. Інколи навіть перевершуючи рівень насичення цим зручним супутниковим зв’язком підрозділи ЗСУ. Про прямі ознаки цього ми також писали раніше.

Що та коли відбулось

Детальний опис хронології події був поданий у попередньому огляді. Але деякі події з ланцюжка тих подій нам необхідно розглянути під різними кутами.

Наприкінці січня 2026, на фоні значного росту публікацій та повідомлень щодо використання Starlink на ударних дронах військ агресора, відбулись певні заяви з боку новопризначеного Міністра Оборони України — Михайла Федорова. В них йшла мова про звернення до компанії SpaceX щодо знеуможнення використання російськими військами терміналів Starlink на території України.

Наступним кроком стало неанонсоване заздалегідь обмеження роботи терміналів Starlink під час руху. 30 січня, починаючи з 08:00 ранку, підключення до мережі попросту вимикалось на швидкості 70 км/г та більшої. Звісно це знеуможнило використання Starlink на переважній більшості дронів. Причому не лише противника, але і Сил Оборони України.

Крім позитивних наслідків були і негативні — термінали Starlink на потягах, евакуаційних засобах, автівках та всіх інших рухомих засобах, не могли працювати при перевищенні ліміту швидкості. Кількість втрачених при цьому Силами Оборони України дронів та інших прямих чи опосередкованих втрат звісно ніколи не оприлюднювалась. Але певні втрати звісно були. SkyLinker не має можливості оприлюднювати деталі, із тих самих причин, з яких це не можуть робити і інші джерела.

Причиною цих втрат звісно можемо вважати організаційні та системні недоліки у попередньому інформуванні Сил Оборони України та інших структур про такі події. Певні висновки звісно було зроблено. Достатні чи ні — покаже час. Але одна з ключових проблем сьогодення — критична залежність України від Starlink, проявилась у всій повноті.

Але вже 1го лютого пролунали офіційні заяви щодо наступного кроку — впровадження авторизації користувачів та обладнання Starlink, задля формування “білих списків”. Звісно, жодних чітких термінів чи дат не лунало, із цілком зрозумілих причин — “туман війни” інколи критично важливий. Відповідно, очікування початку блокувань були дуже різні — від “ось-ось” до “вони то хіба через місяць зможуть”.

Але Міністерство Оборони не барилось, і блокування розпочались фактично 4го лютого о 20:00. І знову, подія стала неочікуваною як для противника, так і для багатьох українців. Наочно це показує графік сервісу моніторінгу Kentik, котрий демоснтрує 75% спад обсягів трафіку в українському сегменті мережі Starlink.

Тобто саме настільки значний спад трафіку і є наочним підтвердженням, що з моменту початку блокування провал був не 10-15% і навіть не 50%. Тобто лише 25% від всього загального парку терміналів Starlink залишилось в активному стані на довгий час. Тобто українські користувачі Starlink також значно постраждали від блокування.

Звісно, що методологія Kentik та охоплення цільового сегменту можуть бути предметом дискусій та уточнень. Тому критично важливим тут є інтерпретація саме масштабу та тенденцій. А для цього підійдуть і аналогічні показники CloudFlare.

Верифікація обладнання Starlink в структурах Сил Оборони України була реалізована різними шляхами. Але слід відзначити ефективне застосування Дельти, як основного джерела довіреної авторизації для будь яких подібних процесів. І це дозволило досягти безпрецедентного за масштабом та швидкістю рівня процесів.

За декілька тижнів, вже 17го лютого, до процесів верифікації крім ЦНАП було інтегровано Укрпошту та Нову Пошту. Що дозволило “проторити” шлях вирішення проблем з верифікацією обладнання для доволі віддалених користувачів.

Звісно, “підводна” частина верифікації, тобто цифрова автоматизація та логістика залишається не публічною. Але будь який фахівець може собі представити масштаб викликів, проблем та складнощей, котрі довелось подолати всім дотичним структурам.

Хоча шлях був тернистим та непростим, станом на зараз процес верифікації виглядає доволі упорядковано. Хоч і трапляються ще певні негаразди, пов’язані насамперед із “доводкою” автоматизації.

Наслідки

Для окупантів це стало фатальним та драматичним сюрпризом. Але знову, недостатня інформованість та певні технічні проблеми самого процесу блокування призвели до значних втрат і з української сторони. І мова не лише про втрачені дрони... Перерваний зв’язок на різних рівнях призвів на превеликий жаль подекуди і до людських втрат. Тим не менш рівень втрат так само, і з тих самих причин, не розголошується.

Не будемо спекулювати в цьому розборі ні з оцінками самих втрат, ні з оцінками їх припустимості. З часом, як це завжди буває, з’являться і розповіді першоджерел, і різноманіття суджень… Але факт доволі простий — блокування було швидким, і геть не безболісним для української сторони. І різноманітний аналіз недоліків та помилок тут життєво важливий на всіх рівнях.

Тим не менш, подальші події показали, що блокування все ж призвело до кардинального обмеження використання Starlink противником. А місцями наслідком було і повне переривання військової комунікації противника. Тобто попри декількорічне галасування про проблему, ніхто не очікував, що результат буде настільки значним.

До речі, Сили Оборони України змогли скористатись такими наслідками на багатьох ділянках фронту, значно покращивши тактичну ситуацію. Отже чималий військовий успіх від блокування Starlink є наочним. І це певною мірою є результатом дій всіх дотичних… Позитивним і важливим результатом.

Звісно, ще дещо зарано робити остаточні висновки. Але Міністерство Оборони України має добрі шанси в майбутньому похвалитись досягненнями у захисті нашого телекомунікаційного простору від противника. Можливо це навіть стане першим за багато років випадком, коли ініціатива Міністра Оборони України дійсно була не суто виконавчою чи забезпечувальною а саме стратегічно-оборонною. Принаймні сама зміна ролі з виконавця на ініціатора є доволі позитивним фактом.

Створення процесів авторизації обладнання Starlink був звісно викликом для багатьох — і для пеаних міністерств, і для структур Сил Оборони України, і для Служби Безпеки України. Це комплексне рішення, котре має багато складових. Але так чи інакше, без подібних рішень неможливо забезпечити захист країни. І зібраний СБУ “урожай” громадян, котрі за гроші були готові реєструвати на себе обладнання противника, є маркером успішного початку впровадження саме комплексного підходу.

Підсумок

Висновки, які ми можемо напевно вивести з всього ланцюжка подій та їх причин.

1. Український телекомунікаційний простір вимагає захисту від зловживання, насамперед силами агресора. Передусім це супутниковий та стільниковий зв’язок, котрі можуть бути використані у засобах ураження. Для цього необхідне прийняття стратегічних рішень і пропрацювання механізмів їх реалізації. Поки що ознак такого рішення ми не бачимо. Хоча певні заходи МО України дають надію, що буде продовження.

2. Такі засоби супутникового зв’язку, як Starlink, Oneweb та Amazon LEO, все ще є для нас безальтернативними. Тому всі вони мають бути предметом чітких та простих безпекових регуляцій. Є надія, що досвід впровадження регуляцій Starlink буде масштабовано і на решту систем.

3. Перший місяць створення процесів верифікації дали дуже багато досвіду всім дотичним. Це дуже цінний досвід, який потрібно аналізувати та систематизувати. Невдовзі на ринку супутникового зв’язку буде набагато більше операторів та систем. Ми вже мусимо готуватись до цього.

4. Всі структури Сил Оборони України мусять адаптувати свої процеси до потреб безпекового контуру, та й до супутніх технічних потреб. Насамперед це служби інформування, моніторингу та технічної підтримки. Повторення втрат внаслідок неякісного інформування неприпустиме. Переважна більшість фахівців зв’язку все ще не має окремих спеціальних засобів для вирішення своїх потреб, котрі могли б бути створені в рамках впроваджуваних напразі проектів.

5. Відсутність якісного інформування цивільних та військовослужбовців, зокрема формування чітких очікувань відносно процедур, обмежень та можливостей щодо засобів супутникового зв’язку, не можливо виправдати секретністю чи “туманом війни”. Пройшло вже більше місяця, а переважна більшість користувачів Starlink, котрих в Україні значно більше 200 000, досі не мають уяви коли та які зміни відбудуться. Це один з найважливіших недоліків, котрий наразі залишився без будь якої відповіді з боку посадовців. Зокрема всіх користувачів цікавить питання — Коли знімуть обмеження швидкості переміщення?

6. Проблема була публічно відомою задовго до цього. І попри всі заяви посадовців, проблема була попросту ігнорованою довгий час. В результаті накопичення величезної маси обладнання Starlink, безболісного сценарію попросту не залишалось… Можливо це стане гарним прикладом, рішення яких проблем не варто відкладати на майбутнє…

7. Попереду (у цьому та наступному роках) вихід на ринок відразу декількох глобальних операторів супутникового зв’язку. І вони звісно дивляться на ринок України, як на самий наразі найбільший ринок на континенті - в нас дійсно більше терміналів Starlink ніж в решті країн Європи. Вони були б раді “потіснити” Starlink. Але не маючи чітких та зрозумілих правил та регуляцій чи прийдуть вони до нас?... Гарне питання…

8. В “тумані війни” досі залишаються і відповіді інші важливі питання — Коли в Україні запрацює дистрибуція Starlink? Тобто коли можна буде придбати обладнання не в сірих перекупників, а легально і прозоро? Коли можна буде оформляти контракти від організації без гарантованого порушення тих чи інших регуляцій?

Отже що ми маємо в “сухому” залишку? Доволі позитивні тенденції щодо дій МО, хоч і з купою питань, у т.ч. щодо втрат. Маємо надію на продовження. Ну і звісно маємо значний успіх у блокуванні та погіршенні можливостей противника. Чи будуть подальші кроки також позитивними — покаже час.

Але вже наперед можна сказати, що процес впровадження безпекових регуляції такого масштабу точно потрапит на сторінки багатьої підручників і буде ретельно вивчатись іншими країнами.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

In China’s optical space communication program, an experiment has taken place that should be considered not as a local engineering result but as an element of the gradual formation of orbital optical infrastructure. A ground station in Yunnan Province established a stable two-way laser link with a satellite in geosynchronous orbit, providing data transmission at a rate of about 1 Gbit/s over a distance of approximately 40,000 km.

Subscribe now

We have already written quite a lot about laser communication with satellites and even about connecting laser modems from aircraft to satellites. The key aspect of this news is not the very fact of a gigabit laser link from the ground—such speeds in free-space optical communication have long been demonstrated in experimental systems.

The experiment was organized by the Institute of Optics and Electronics of the Chinese Academy of Sciences, with the participation of the Beijing University of Posts and Telecommunications and the China Academy of Space Technology. The maximum distance of the two-way link was 40,740 km.

Another aspect appears more significant: the duration of stable channel operation and the speed of link acquisition. According to the researchers, establishing the optical link took about four seconds, after which the system could maintain data transmission for more than three hours.

For GEO distances, this is a non-trivial result, since atmospheric turbulence and pointing accuracy remain the main limiting factors for ground-to-orbit optical communication.

Pointing Accuracy and Atmospheric Optics

The configuration tested in the experiment is based on a combination of several technological components:

• high-precision tracking systems

• adaptive optics to compensate for atmospheric distortions

• beam stabilization algorithms

For a GEO channel, the geometry of the task is particularly strict: even microradian pointing errors lead to signal loss. In practice, this means the need to stably maintain a narrow optical beam on an object located tens of thousands of kilometers away while the beam passes through a turbulent atmosphere.

For this reason, not only the transmission speed matters, but also the system’s ability to quickly reacquire the link and maintain it for long periods of time.

Subscribe now

GEO as a Node of an Optical Network

If this result is viewed in a broader context, it becomes evident that China is consistently moving toward the creation of a multi-layer space network with optical inter-satellite links.

In this architecture, geostationary orbit has the potential to become a key transit layer. GEO spacecraft could serve as backbone nodes that aggregate traffic from low-Earth-orbit constellations and transmit it to Earth via high-capacity optical channels.

Such a scheme differs significantly from the traditional architecture of satellite communications, where most spacecraft operate as isolated relay platforms.

The Bandwidth Problem

The growth of data volumes from orbit is gradually becoming a systemic constraint for space systems. Earth observation satellites, radar platforms, and new generations of scientific spacecraft generate amounts of information that are increasingly difficult to transmit via traditional radio channels.

In this sense, the transition to optical communication is not so much a technological experiment as a necessary step in the development of space infrastructure.

Laser links make it possible to:

• increase bandwidth by an order of magnitude

• significantly narrow the radiation beam pattern

• minimize mutual interference between systems

These factors make optical communication practically the only viable option for future orbital networks.

A Long Trajectory

It is equally important that technologies developed for GEO channels can be directly scaled for interplanetary missions.

Optical systems are considered a foundational technology for high-speed communication with spacecraft operating beyond near-Earth space—on lunar orbit, in cislunar space, and farther out.

Thus, experiments of this kind should be viewed as a stage in the formation of a global optical infrastructure that will gradually replace radio-frequency channels in high-performance space systems.

Share

The support of paid subscribers of SkyLinker.io will allow us to share even better and even more independent analytics, interesting reviews, and produce training and educational materials. From an inexpensive subscription costing a few cups of coffee per month to a more significant “Patron” level — all of this is clearly and qualitatively converted into information and knowledge, primarily for the defenders of Ukraine.

All the most interesting things from the world of communication and space technologies are also available in the form of educational audio podcasts and video lectures both on the website and on the SkyLinker Youtube channel.

Subscribe now

У китайській програмі оптичного космічного зв’язку відбувся експеримент, який варто розглядати не як локальний інженерний результат, а як елемент поступового формування орбітальної оптичної інфраструктури. Наземна станція в провінції Юньнань встановила стабільний двосторонній лазерний канал із супутником на геосинхронній орбіті, забезпечивши передачу даних зі швидкістю порядку 1 Гбіт/с на дистанції близько 40 тис. км.

Subscribe now

Ми вже чимало писали про лазерний зв’язок із супутниками та навіть про підключення до супутників лазерних модемів з літаків. Ключовим у цій новині є не сам факт гігабітного лазерного лінку з землі — такі швидкості у free-space optical communication давно демонструвалися в експериментальних системах.

Експеримент був організований Інститутом оптики та електроніки Китайської академії наук, за участі Beijing University of Posts and Telecommunications та China Academy of Space Technology. Максимальна дистанція двостороннього лінку становила 40 740 км.

Значущим виглядає інше: тривалість стабільної роботи каналу та швидкість його захоплення. За повідомленням дослідників, встановлення оптичного лінку займало приблизно чотири секунди, після чого система могла підтримувати передачу даних протягом більш ніж трьох годин.

Для GEO-дистанцій це нетривіальний результат, оскільки саме атмосферна турбулентність і точність наведення залишаються головними обмежувальними факторами наземно-орбітального оптичного зв’язку.

Точність наведення і атмосферна оптика

Відпрацьована в експерименті конфігурація базується на комбінації кількох технологічних компонентів:

• високоточних систем трекінгу

• адаптивної оптики для компенсації атмосферних спотворень

• алгоритмів стабілізації променя

Для GEO-каналу геометрія задачі особливо жорстка: навіть мікрорадіанні похибки наведення призводять до втрати сигналу. Фактично мова йде про необхідність стабільно утримувати вузький оптичний промінь на об’єкті, що перебуває на відстані десятків тисяч кілометрів, при цьому проходячи через турбулентну атмосферу.

Саме тому значення має не лише швидкість передачі, а здатність системи швидко відновлювати канал і утримувати його протягом тривалого часу.

Subscribe now

GEO як вузол оптичної мережі

Якщо дивитися на цей результат у ширшому контексті, стає очевидно, що Китай послідовно просувається до створення багаторівневої космічної мережі з оптичними міжсупутниковими каналами.

Геостаціонарна орбіта в цій архітектурі має потенціал стати ключовим транзитним рівнем. Саме GEO-апарати можуть виконувати функцію магістральних вузлів, які агрегують трафік із низькоорбітальних угруповань і передають його на Землю через високопродуктивні оптичні канали.

Така схема суттєво відрізняється від традиційної архітектури супутникового зв’язку, де більшість апаратів працюють як ізольовані ретранслятори.

Проблема пропускної здатності

Наростання обсягів даних із орбіти поступово перетворюється на системне обмеження космічних систем. Супутники дистанційного зондування, радіолокаційні платформи та нові покоління наукових апаратів генерують обсяги інформації, які дедалі складніше передавати через традиційні радіоканали.

У цьому сенсі перехід до оптичного зв’язку — не стільки технологічний експеримент, скільки вимушений крок у розвитку космічної інфраструктури.

Лазерні канали дозволяють:

• збільшити пропускну здатність на порядок

• різко звузити діаграму випромінювання

• мінімізувати взаємні перешкоди між системами

Саме ці фактори роблять оптичний зв’язок практично безальтернативним для майбутніх орбітальних мереж.

Довга траєкторія

Не менш важливо, що технології, відпрацьовані на GEO-каналах, можуть бути безпосередньо масштабовані для міжпланетних місій.

Оптичні системи розглядаються як базова технологія для високошвидкісного зв’язку з апаратами, що працюють за межами навколоземного простору — на місячній орбіті, у цислунарному просторі та далі.

Таким чином, подібні експерименти слід розглядати як етап формування глобальної оптичної інфраструктури, яка поступово замінить радіочастотні канали у високопродуктивних космічних системах.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

16 лютого 2026 року о 15:23 Київського часу (13:23 UTC), було виявлено корональний викид маси (CME - Coronal Mass Ejection) у напрямку нашої планети. Хмара плазми рухається в наш бік з доволі високою швидкістю ~1029 км/с та згідно з прогнозом CCMC спричинить значні геомагнітні збурення в середу 18 лютого 2026.

Початкові геомагнітні збурення від первинної ударної хвилі можливі вже вечором 17 лютого 2026. Прогнозований рівень збурень G2-G4 (Kp = 6-8) протягом дня та вечора 18 лютого 2026, із поступовим зниженням до норми 19-20 лютого 2026.

SkyLinker рекомендує відстежувати уточнення прогнозів на сайті NOAA SWPC або за іншими відповідними джерелами. Уточнення прогнозів зазвичай відбувається за 2-4 години до самого “прильоту” ударної хвилі.

Геомагнітні збурення рівня G4, означає підвищений ризик збоїв для систем радіозв’язку, систем супутникової навігації та систем супутникового зв’язку в Україні, в діапазонах HF, VHF, UHF, L-band. Для C-band та X-band - ризик незначний, для Ka та Ku діапазонів - помірний.

Під час таких збурень над територією України можливі значні перебої ГНСС та HF-зв’язку, підвищений ризик для супутникового зв’язку та навіть і ризик геоіндукованих струмів в довгих інфраструктурних лініях. Також можливі яскраві полярні сяйва та короткочасні збої супутникового й радіозв’язку.

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

У 12 хвилинному аудіо подкасті розбираємо найцікавіше та найважливіше з публікації - Tianqi (天启星座) - огляд найбільшого китайського LEO NB-IoT сузір’я -

https://www.skylinker.io/p/tianqi-overview-china-largest-leo-nb-iot-constellation-ukr

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

• Project History and Name

• Architecture and Technology

• Launches and Deployment Rates

• Operations and Testing

• Summary

Typically, on SkyLinker, you are accustomed to seeing reviews of LEO satellite constellations for broadband Internet access — Starlink, OneWeb, Kuiper, TeraWave. Of course, Chinese projects like GuoWang, Qianfan, and Geespace haven’t been forgotten either. We have also published reviews of LEO-PNT projects like Iridium STL and Pulsar.

But regarding other LEO constellations for narrowband Internet access, including IoT, we have written little so far. Only about the Turkish projects from Plan-S, Hello Space, and Fergani Space, and a detailed review of Starlink’s Direct-to-Cell.

It is time to catch up...

Read more

• Історія проєкту та його назви

• Архітектура та технології

• Запуски та темпи розгортання

• Експлуатація та тестування

• Підсумок

Зазвичай на сторінках SkyLinker ви вже звикли бачити огляди LEO супутникових сузірь для широкосмугового доступу до мережі Інтернет - Starlink, OneWeb, Kuiper, TeraWave. Звісно не були забуті і китайські GuoWang, Qianfan та Geespace. Також ми вже публікували огляди LEO-PNT проєктів Iridium STL та Pulsar.

Subscribe now

Але про інші LEO сузір’я вузькосмугового доступу до мережі Інтернет, у т.ч. IoT, ми поки що писали мало. Лише про турецькі проєкти компаній Plan-S, Hello Space та Fergani Space, та детальний огляд Direct-to-Cell від Starlink. Прийшов час це надолужити…

Проєкт Tianqi (天启星座) — це саме про Інтернет-речей (IoT - Internet of Things). Тобто таке собі “SMS для сенсорів” там, де мобільного покриття немає або воно нестабільне — у лісах, на морі, в горах, на трубопроводах, лініях електропередач, у віддалених районах.

Read more

У 15 хвилинному аудіо подкасті розбираємо найцікавіше та найважливіше з публікації - DARPA Blackjack: гнучкий та недорогий військовий LEO SatCom - https://www.skylinker.io/p/darpa-blackjack-overview-flexible-and-low-cost-military-leo-satcom-ukr

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now

• The Crisis of the Classical Space Paradigm

• Conceptual Foundations and Program Objectives

• System Architecture: Commercial Bus, Military Payload

• Evolution of Demonstrations: From Mandrake to Aces

• Partnership Ecosystem and Contracting Base

• Current Status and Strategic Legacy (2026)

• Lessons from Blackjack

The Crisis of the Classical Space Paradigm

For decades, U.S. space doctrine was built around so-called exquisite systems: a small number of massive, extremely expensive satellites deployed in geosynchronous orbit (GEO). This “monolithic” paradigm created an illusion of security through technological uniqueness. However, in today’s contested space environment, it has become a strategic vulnerability. The loss of a single “flagship” satellite costing billions of dollars can paralyze entire defense capability segments for years.

The DARPA Blackjack program emerged as a radical response to this challenge, initiating a shift toward proliferated LEO (P-LEO) architectures. The core idea was a fundamental vector change: instead of protecting individual high-value assets, resilience is achieved through quantity and network-centricity.

Blackjack is not merely a series of experiments; it represents a foundational rethinking of National Security Space (NSS). The program demonstrated that the Pentagon can integrate lessons from commercial innovation cycles and the economies of scale of NewSpace to build a survivable mesh network, where each node is functionally interchangeable.

Read more

• Вступ: Криза класичної космічної парадигми

• Концептуальні засади та програмні цілі

• Архітектура системи: Комерційний Bus та військовий Payload

• Еволюція демонстрацій: Від Mandrake до Aces

• Екосистема партнерства та контрактна база

• Поточний статус та стратегічна спадщина (2026)

• Висновок: Уроки Blackjack

Криза класичної космічної парадигми

Протягом десятиліть космічна доктрина США базувалася на використанні «еталонних» (exquisite) систем: невеликої кількості масивних, надзвичайно дорогих супутників на геосинхронній орбіті (GEO). Ця «монолітна» парадигма створювала ілюзію захищеності через технологічну унікальність, проте в умовах сучасного contested environment вона перетворилася на стратегічну вразливість. Втрата одного «флагмана» вартістю в мільярди доларів здатна паралізувати цілі сегменти оборони на роки.

Read more

У 15 хвилинному аудіоподкасті розбираємо найважливіше та найцікавіше з публікації - 20 гігават брехні: чому “ЕМ-зброя проти Starlink” — це міф? - https://www.skylinker.io/p/20-gigawatts-of-lies-why-em-weapons-against-starlink-is-a-myth-ukr

Share

Саме підтримка платних підписників SkyLinker.io дозволить нам ще краще та ще більше длитись незалежною аналітикою, цікавими оглядами та продукувати навчальні та освітні матеріали. Від недорогої підписки ціною в декілька філіжанок кави на місяць до більш вагомої рівня “Patron” - все це наочно та якісно конвертується в інформацію та знання, передусім для захисників України.

Все найцікавіше зі світу зв’язку та космічних технологій доступно також у вигляді освітніх аудіоподкастів та відеолекцій і на сайті та на Youtube каналі SkyLinker.

Subscribe now